Антидронові сітки дедалі активніше використовують в Україні для захисту доріг, логістичних маршрутів та критичної інфраструктури від безпілотників. Після регулярних атак на столицю питання такого фізичного захисту актуальне і для Києва. Розповідаємо, що відомо про встановлення антидронових конструкцій, від яких дронів вони захищають і чому сітка не може замінити ППО. Про це пише InfoOnline.
Антидронові сітки, які ще донедавна асоціювалися переважно з прифронтовими дорогами, стають одним із елементів багаторівневого захисту української інфраструктури.
Міністерство оборони повідомляє, що лише від початку 2026 року Державна спеціальна служба транспорту облаштувала 1382,6 км антидронового захисту ключових логістичних маршрутів. Тільки у серпні додалося понад 213 км таких конструкцій.
Водночас говорити про те, що Київ планують масово «накрити сітками», некоректно. Станом на вересень 2026 року міська влада публічно не оголошувала про суцільне встановлення антидронових сіток над вулицями столиці.
Чи встановлюють антидронові сітки в Києві
Окремі елементи антидронового та інженерного захисту в Києві й регіоні вже використовуються, однак точні місця розміщення захисних конструкцій на критичних об’єктах із міркувань безпеки можуть не розголошуватися.
Про те, що такі проєкти реалізуються для критичної інфраструктури, свідчить, зокрема, кримінальне провадження, про яке у липні 2026 року повідомила поліція Києва. Слідство стосується договору на будівництво антидронового захисту одного з об’єктів критичної інфраструктури. За версією правоохоронців, підрядник отримав аванс, але роботи не виконав.
Крім того, ще у 2025 році Держспецтрансслужба повідомляла про облаштування антидронового захисту доріг у семи областях України, серед яких була і Київська область.
У Києві вже показували «тунель» з антидронової сітки
На початку лютого 2026 року біля Арки Свободи українського народу в Києві з’явився незвичний тунель, накритий сіткою.
Проте це була не бойова захисна споруда, а символічна інсталяція, встановлена до Дня Державної спеціальної служби транспорту. Вона мала показати, як виглядають антидронові коридори, які військові інженери облаштовують на небезпечних маршрутах.
Тому фото цього тунелю не слід сприймати як доказ того, що центральні вулиці столиці вже закривають сітками.
Навіщо взагалі потрібні антидронові сітки
Це один із видів пасивного захисту.
Над дорогою, технікою, окремою спорудою або іншою ділянкою створюють фізичний бар’єр із міцної сітки.
Основне завдання конструкції — ускладнити дрону можливість безпосередньо влучити в ціль.
Такі рішення особливо актуальні проти низьколітаючих FPV-дронів, які можуть атакувати:
- автомобілі;
- військову техніку;
- евакуаційний транспорт;
- логістичні маршрути;
- окремі об’єкти інфраструктури;
- місця, де регулярно перебувають люди.
На прифронтових дорогах сітки створюють своєрідні захисні тунелі, якими може рухатися транспорт. Міноборони пояснює, що це допомагає підтримувати логістику, евакуйовувати поранених та зменшувати ризик ураження техніки й людей.
Чи врятує антидронова сітка від «Шахеда»
Тут є важливий нюанс.
Антидронові сітки не є універсальним захистом від усіх безпілотників.
Найбільшу користь такі фізичні бар’єри дають проти невеликих дронів, зокрема FPV, які заходять на ціль на невеликій висоті.
Великий ударний безпілотник типу Shahed має значно більшу масу та бойову частину. Тому для захисту Києва від таких цілей використовують насамперед інші засоби — ППО, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, у лютому 2026 року понад 70% «Шахедів», уражених у Києві та його околицях, збили саме дрони-перехоплювачі.
Тобто сітка може бути лише одним із шарів захисту, а не альтернативою ППО.
Де антидронові сітки можуть бути найбільш корисними у столиці
Публікувати конкретні місця захисту стратегічних об’єктів під час війни недоцільно.
У загальному сенсі фізичні антидронові конструкції можуть використовуватися для захисту:
- окремих об’єктів критичної інфраструктури;
- енергетичного обладнання;
- складських та виробничих об’єктів;
- спеціальних транспортних маршрутів;
- певних відкритих ділянок, де існує ризик атаки малих низьколітаючих БпЛА.
При цьому перетворювати всі київські дороги на закриті сітчасті тунелі немає практичного сенсу.
Столиця розташована далеко від лінії фронту, а характер дронової загрози тут відрізняється від ситуації, наприклад, у Нікополі, Харкові чи Запоріжжі, де російські FPV-дрони можуть безпосередньо атакувати міські райони.
В інших містах сітками вже закривають дороги та зупинки
Показовим прикладом стало Запоріжжя.
Через посилення атак FPV-дронів там у 2026 році почали встановлювати антидронові конструкції вздовж доріг та біля зупинок громадського транспорту. Роботи стартували в районах, які найбільше потерпали від атак малих безпілотників.
Подібний фізичний захист використовують і на прифронтових логістичних маршрутах. У серпні військові повідомляли про встановлення нових сітчастих коридорів на напрямках Часового Яру та Костянтинівки.
Україна планує встановити тисячі кілометрів такого захисту
Масштаби програми у 2026 році значно зросли.
У лютому Міноборони повідомило про плани облаштувати ще 4000 км антидронового захисту автомобільних доріг до кінця року. Йдеться насамперед про прифронтові та прикордонні райони, де дрони безпосередньо полюють на автомобілі, рятувальників і ремонтні бригади.
Темпи встановлення вже помітно зросли: до початку вересня фактично облаштовано понад 1,38 тис. км нових захищених маршрутів від початку року.
Чи можуть після масованих атак сіток у Києві стати більше
Такий сценарій можливий насамперед для окремих стратегічних об’єктів, але офіційних заяв про масове накриття київських вулиць антидроновими сітками наразі немає.
Київ водночас активно посилює інші компоненти протидії безпілотникам. Із 6 вересня у столиці навіть запровадили диференційоване оповіщення, яке окремо повідомляє про «дронову небезпеку», «масовану дронову загрозу» та ракетно-дронову атаку.
Тому захист столиці дедалі більше будується як багаторівнева система: раннє виявлення загрози, ППО, дрони-перехоплювачі, РЕБ і фізичний захист окремих об’єктів.
Антидронові сітки можуть стати одним із її елементів, але самі по собі вони не здатні зробити місто невразливим для російських ударних безпілотників.
Читайте також У Києві запровадили нову систему повітряних тривог: що означають жовтий і червоний рівні.
