Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила для доходів, отриманих через цифрові платформи. У медіа цей документ уже назвали “податком на OLX”, однак насправді він стосується значно ширшого кола сервісів: онлайн-маркетплейсів, платформ оголошень, сервісів таксі, доставки, оренди житла, продажу товарів і надання послуг. Про це повідомляє InfoOnline.
Закон передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також новий підхід до оподаткування таких доходів. Йдеться про імплементацію європейських правил, відомих як DAC7.
Простими словами, держава хоче бачити, хто регулярно заробляє через онлайн-платформи, які суми отримує і чи сплачує з них податки.
Що саме ухвалила Верховна Рада
Верховна Рада прийняла законопроєкт №15111-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів”.
Документ передбачає, що оператори цифрових платформ повинні будуть ідентифікувати користувачів, які отримують дохід через ці платформи, збирати інформацію про такі доходи та передавати її до Державної податкової служби.
Під регулювання можуть потрапляти доходи від:
- продажу товарів через цифрові платформи;
- надання послуг;
- оренди нерухомості;
- оренди транспортних засобів;
- роботи через сервіси таксі, доставки та інші онлайн-платформи.
Тобто мова не лише про продаж речей на OLX. Закон значно ширший і стосується всієї цифрової економіки.
Чому закон називають “податком на OLX”
Назва “податок на OLX” стала популярною через те, що OLX є однією з найвідоміших платформ оголошень в Україні. Проте закон не створює окремий податок саме для OLX.
Йдеться про доходи, які фізичні особи отримують через цифрові платформи. Це можуть бути не лише оголошення про продаж речей, а й регулярна комерційна діяльність, робота через сервіси доставки, таксі, оренда житла або інші послуги.
Фактично держава намагається відокремити звичайні разові продажі особистих речей від системного заробітку через онлайн-платформи.
Яких платформ це може стосуватися
Закон може стосуватися різних цифрових платформ, через які користувачі отримують дохід. У публічному обговоренні найчастіше згадують:
- OLX;
- Prom;
- Rozetka;
- маркетплейси;
- сервіси доставки;
- сервіси таксі;
- платформи оренди житла;
- платформи надання послуг;
- іноземні сервіси, через які українці продають товари або послуги.
Щодо Temu важливо уточнити: якщо йдеться про звичайні покупки українців на Temu для себе, це не те саме, що заробіток через цифрову платформу. Закон спрямований насамперед на доходи користувачів, які продають товари чи надають послуги через платформи. Тобто покупці, які просто замовляють товари для особистого користування, не є головною ціллю цього закону.
Водночас якщо людина системно перепродає товари, куплені на іноземних платформах, і отримує дохід через українські або міжнародні майданчики, така діяльність уже може цікавити податкову.
Чи будуть оподатковувати продаж старих речей
Один із найважливіших моментів — разові продажі особистих або вживаних речей не мають стати головною ціллю оподаткування.
За інформацією Мінфіну, для операцій із продажу товарів фізичними особами через платформи передбачено неоподатковуваний ліміт — до 2 тисяч євро на рік. Це означає, що людина, яка час від часу продає власні вживані речі, наприклад дитячий одяг, старий телефон, меблі або побутову техніку, не повинна автоматично перетворюватися на платника нового податку.
Також для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів, які здійснили за рік менше 30 продажів товарів на суму до 2 тисяч євро, не передаватиметься до ДПС.
Тобто випадкові продажі особистих речей мають бути відокремлені від регулярного бізнесу.
Кого закон зачепить найбільше
Найбільше нові правила можуть зачепити тих, хто регулярно заробляє через цифрові платформи. Це можуть бути:
- продавці, які системно торгують товарами через маркетплейси;
- люди, які регулярно продають нові товари через OLX або інші платформи;
- кур’єри сервісів доставки;
- водії таксі, які працюють через онлайн-сервіси;
- орендодавці житла;
- люди, які здають транспорт в оренду;
- фрилансери або самозайняті особи, які отримують дохід через платформи;
- користувачі, які фактично ведуть бізнес, але не декларують доходи.
Основна логіка закону — якщо людина не просто продає стару річ, а регулярно заробляє через платформу, такий дохід має бути прозорим для податкової.
Яка ставка податку передбачена
Для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи, передбачено спеціальний режим оподаткування. За даними Мінфіну, ставка ПДФО становитиме 5% замість стандартних 18%.
Також у матеріалах Мінфіну згадується військовий збір. Очікуваний фіскальний ефект оцінювався приблизно у 14 млрд грн щороку: близько 7 млрд грн ПДФО і близько 7 млрд грн військового збору.
Пільговий режим зможуть використовувати фізичні особи, які працюють без найманих працівників, не продають підакцизні товари та мають дохід у межах встановленого ліміту.
Чи потрібно буде відкривати спеціальні рахунки
У доопрацьованій версії законопроєкту прибрали норму про обов’язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців через платформи.
Це важливе спрощення, адже раніше саме ця ідея викликала багато критики. Користувачі побоювалися, що для звичайного продажу речей доведеться створювати окремі рахунки та проходити складні процедури.
Також із документа прибрали положення про обов’язкове розкриття банківської таємниці.
Хто буде податковим агентом
Закон передбачає, що податковим агентом у багатьох випадках виступатиме оператор цифрової платформи. Тобто саме платформа повинна буде збирати дані, ідентифікувати підзвітних продавців і передавати інформацію до ДПС.
Для фізичних осіб це означає спрощення: у багатьох випадках їм не потрібно буде самостійно подавати декларації, адже податкові зобов’язання визначатимуться на основі інформації, яку податкова отримає від платформ.
Водночас остаточні практичні правила залежатимуть від того, як саме запрацює механізм після набрання чинності нормами.
Коли запрацюють нові правила
Більшість положень мають почати діяти з 1 січня 2027 року. Зокрема, з цієї дати планується ідентифікація користувачів та збір інформації.
Оператори платформ повинні будуть стати на облік у ДПС раніше — з 1 листопада 2026 року, а завершити постановку на облік до 31 грудня 2026 року.
Водночас норми щодо міжнародного обміну інформацією почнуть застосовуватися лише після приєднання України до відповідної Багатосторонньої угоди DPI.
Що таке DAC7 і до чого тут ЄС
DAC7 — це європейські правила, які зобов’язують цифрові платформи збирати та передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів. Такі правила потрібні для того, щоб доходи, отримані через онлайн-платформи, не залишалися повністю поза контролем держави.
Україна впроваджує подібні правила в межах гармонізації законодавства з ЄС. Це також пов’язано з міжнародним обміном податковою інформацією та виконанням зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Чи стосується це покупок на Temu, AliExpress або Amazon
Якщо людина просто купує товари на Temu, AliExpress чи Amazon для власного користування, цей закон не означає, що вона має платити податок саме за факт покупки.
Тема оподаткування міжнародних посилок — це окрема історія, яка обговорювалася в Україні паралельно. Законопроєкт №15111-д стосується насамперед доходів, отриманих через цифрові платформи, а не звичайних покупок для себе.
Однак якщо людина системно закуповує товари на іноземних сайтах і потім перепродає їх через OLX, Prom, соцмережі чи інші майданчики, це вже може вважатися підприємницькою або регулярною комерційною діяльністю.
Що буде з ФОПами
Для ФОПів передбачено важливе уточнення: їм дозволять здійснювати через платформи діяльність, яка відрізняється від зареєстрованих КВЕДів. Це має зменшити ризик формальних порушень, коли людина отримує дохід через платформу, але такий вид діяльності не повністю збігається з її основним КВЕДом.
Також закон має усунути ризик перекваліфікації відносин між платформою та користувачем у трудові. Це важливо для водіїв, кур’єрів та інших людей, які працюють через цифрові сервіси.
Чому закон критикують
Попри спрощення, закон викликав критику. Опоненти вважають, що він може створити додатковий тиск на звичайних користувачів і дрібних продавців. Також є побоювання, що частина людей просто перейде в менш прозорі канали продажів — наприклад Telegram, Facebook-групи або готівкові угоди без платформ.
Критики також наголошують, що важливо не перетворити боротьбу з тіньовими доходами на надмірний контроль за людьми, які просто продають власні речі.
Саме тому ключове питання — як закон працюватиме на практиці: чи справді він зачепить переважно регулярний бізнес, а не звичайних громадян.
Що зміниться для звичайних українців
Для більшості людей, які іноді продають свої вживані речі, суттєвих змін може не бути. Якщо продажі рідкісні, не перевищують установлені ліміти й не мають ознак бізнесу, вони не повинні стати об’єктом нового податкового навантаження.
Але якщо людина регулярно продає товари, отримує стабільний дохід через платформи або фактично веде бізнес без реєстрації, такі операції можуть потрапити в поле зору податкової.
Головне коротко
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ. Його називають “податком на OLX”, але він стосується не лише OLX, а й інших платформ, через які люди отримують дохід.
Разові продажі особистих і вживаних речей мають бути захищені неоподатковуваним лімітом. Для регулярних доходів через платформи передбачено спеціальну ставку ПДФО 5%. Платформи повинні будуть збирати інформацію про підзвітних продавців і передавати її до ДПС.
Більшість норм мають запрацювати з 1 січня 2027 року, а оператори платформ повинні будуть стати на облік у податковій до кінця 2026 року.
Новий закон про оподаткування доходів із цифрових платформ — це спроба держави вивести з тіні регулярні заробітки через онлайн-сервіси. Він не означає, що кожен українець автоматично платитиме податок за продаж старої куртки чи дитячого візочка на OLX.
Однак для тих, хто системно заробляє через маркетплейси, сервіси доставки, таксі, оренди або продажу товарів, правила стануть значно прозорішими. Платформи передаватимуть дані до податкової, а доходи користувачів поступово потраплятимуть у легальне поле.
Читайте також В Україні готують пенсійну реформу: що може змінитися для пенсіонерів, Мобілізація в Україні: чи може вітчим дитини з інвалідністю отримати відстрочку.
