Чумак Катерина
Кордони між Пакистаном і Афганістаном знову опинилися у центрі міжнародної уваги. У жовтні 2025 року там спалахнули збройні сутички, що забрали життя цивільних і військових з обох сторін. Конфлікт, який триває роками, різко загострився після того, як обидві сторони звинуватили одна одну у порушенні кордонів і підтримці бойовиків. Ця ескалація загрожує стабільності регіону, що вже тривалий час перебуває на межі гуманітарної кризи, пише InfoOne за інформацією РБК-Україна.
Що сталося на кордоні між Пакистаном і Афганістаном
За останні дні на прикордонній лінії Торхам — одному з головних пунктів перетину між двома країнами — пролунали потужні артилерійські обстріли. Повідомляється про десятки постраждалих, зокрема серед мирного населення. Пакистанські військові заявили, що обстріли почалися з афганського боку, тоді як таліби звинувачують Ісламабад у “незаконних операціях” і спробі перекрити торгівельні маршрути.
Це не перший інцидент: упродовж останніх місяців відносини між двома країнами помітно погіршилися через питання кордонного контролю, біженців та діяльності екстремістських угруповань, які діють на обох територіях.
Причини нового загострення
Основною причиною конфлікту експерти називають зростання активності бойовиків “Техрік-і-Талібан Пакистан” (ТТП) — угруповання, що веде збройну боротьбу проти пакистанського уряду та, за даними Ісламабаду, переховується в Афганістані. Після приходу до влади “Талібану” в Кабулі у 2021 році Пакистан сподівався на стабілізацію ситуації, але натомість отримав посилення прикордонних атак і зростання контрабанди зброї.
Кабул у відповідь звинувачує Пакистан у ударних операціях по своїй території й у підтримці антиафганських груп.
Тривала нестача довіри між двома урядами, історичні претензії на лінію Дюранда та політична ізоляція “Талібану” на міжнародній арені створюють вибухову суміш.
Реакція урядів і міжнародної спільноти
Пакистан офіційно заявив, що “змушений був відповісти на агресію”, наголосивши, що його дії спрямовані виключно на захист територіальної цілісності. Афганський режим, у свою чергу, закликав Ісламабад до “припинення провокацій” і звинуватив сусідів у “вбивстві мирних афганців”.
ООН, США та Європейський Союз висловили занепокоєння ситуацією. Представники міжнародних організацій закликали сторони до негайного припинення вогню та наголосили, що нова ескалація може ускладнити гуманітарне становище, особливо в прикордонних провінціях, де проживають тисячі біженців.
Гуманітарна ситуація на тлі конфлікту
Після початку обстрілів сотні родин змушені були покинути свої домівки. Місцеві мешканці повідомляють про нестачу води, ліків і продовольства, адже постачання до регіону обмежене. У деяких районах тимчасово припинено роботу пунктів пропуску, що унеможливлює торговельний і гуманітарний рух.
Міжнародні благодійні організації попереджають, що загострення може спричинити нову хвилю біженців, яких Пакистан і без того приймає понад мільйон. Водночас афганська сторона не має достатніх ресурсів, щоб забезпечити постраждалих у прикордонних селах.
Економічні наслідки для регіону
Конфлікт уже впливає на економіку обох країн. Торговельний коридор Торхам — один із ключових шляхів постачання товарів між Південною Азією та Центральним регіоном — практично паралізований.
Блокування руху товарів призводить до зростання цін на пальне, продовольство та медикаменти, особливо в афганських провінціях Нангархар і Кунар. Пакистанський бізнес також зазнає збитків: щодня через кордон проходили десятки вантажівок із товарами легкої промисловості, які нині простоюють через нестабільність.
Міжнародний вимір: чому загострення небезпечне для світу
Геополітичне значення регіону робить ситуацію особливо чутливою. Афганістан межує з Китаєм, Іраном та країнами Центральної Азії, а Пакистан — ядерна держава, ключовий союзник США і Китаю одночасно.
Тому будь-яка ескалація може мати ланцюговий ефект: від дестабілізації торгівельних шляхів до ризику появи нових осередків тероризму.
Аналітики вважають, що регіон входить у фазу “контрольованої нестабільності”, де жодна зі сторін не зацікавлена у відкритій війні, але використовує прикордонні інциденти як інструмент політичного тиску.
Загострення на кордоні Пакистану та Афганістану — це більше, ніж локальний конфлікт. Це віддзеркалення складної мережі історичних образ, релігійних протиріч і політичних інтересів.
Наразі обидві сторони демонструють готовність до оборони, але не до діалогу, що лише підсилює напругу.
Мир у цьому регіоні залишається крихким і залежить не лише від двох сусідніх держав, а й від того, наскільки міжнародна спільнота зможе втримати баланс між дипломатією та реальністю війни, що знову підкрадається до кордонів Центральної Азії. Раніше ми писали про розрив дипломатичних відносин із Нікарагуа.