В Україні звернули увагу на правову колізію, в якій опинилися чоловіки віком 23–24 роки. Після досягнення 23-річчя вони вже не можуть користуватися спеціальним віковим винятком для виїзду за кордон, який діє для чоловіків від 18 до 22 років включно. Водночас значна частина таких громадян ще не набула статусу військовозобов’язаного, а залишається призовниками — і через це не може бути заброньована роботодавцем у звичайному порядку. Про це пише InfoOnline.
Таким чином виникає парадоксальна ситуація: виїжджати лише на підставі віку вже не можна, а отримати бронювання для більшості ще неможливо.
Саме тому правове становище чоловіків 23–24 років у медіа та юридичній спільноті вже назвали «сірою зоною».
Що змінилося для чоловіків до 23 років
З 28 серпня 2025 року в Україні діє спеціальний порядок, за яким обмеження на перетин державного кордону під час воєнного стану не поширюється на чоловіків віком від 18 до 22 років включно, за винятком окремих категорій, прямо передбачених правилами. Відповідні зміни Кабінет Міністрів затвердив постановою №1031 від 26 серпня 2025 року.
Державна прикордонна служба після набуття змін чинності також підтвердила розширення можливостей для виїзду чоловіків до 23 років, тобто до дня, коли громадянину виповнюється 23.
Отже, 22-річний чоловік за загальним віковим правилом ще може перетнути кордон.
Після 23-го дня народження ситуація змінюється.
Що відбувається у 23 роки
Головна проблема полягає в тому, що два різні правові механізми прив’язані до різних меж.
Віковий виняток для кордону закінчується після 22 років включно.
Водночас за загальним правилом мобілізації військовозобов’язані чоловіки підлягають мобілізації з 25 до 60 років. Міністерство оборони пояснює, що громадяни 18–24 років можуть бути мобілізовані лише в окремих передбачених законодавством випадках — наприклад, якщо вони є офіцерами запасу або вже проходили строкову військову службу.
Тому типовий 23-річний чоловік може мати таку ситуацію:
- йому вже не дозволено вільно виїжджати за кордон лише на підставі віку;
- він ще не підлягає мобілізації за загальним правилом;
- він залишається на обліку як призовник;
- роботодавець не може забронювати його як військовозобов’язаного.
Саме поєднання цих факторів і створює нинішню правову колізію.
Чому чоловіка 23–24 років не завжди можна забронювати
Тут важливо розрізняти два поняття:
призовник і військовозобов’язаний.
Міністерство оборони пояснює, що військовозобов’язаними вважаються громадяни, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань. Призовники становлять окрему облікову категорію.
Бронювання ж за чинним механізмом оформлюється саме військовозобов’язаним працівникам.
На офіційному сайті Міноборони прямо зазначено, що бронювання є підставою для надання відстрочки від призову під час мобілізації, а списки на бронювання роботодавці подають щодо військовозобов’язаних. Після позитивної перевірки такого працівника переводять на спеціальний військовий облік.
Тому якщо 23- або 24-річний працівник усе ще має статус призовника, стандартний механізм бронювання через роботодавця до нього не застосовується.
Чи існує «економічне бронювання»
У публічних обговореннях часто використовується формулювання «економічне бронювання».
Проте в чинному законодавчому механізмі бронювання йдеться про бронювання військовозобов’язаних працівників державними органами, критично важливими підприємствами, установами та організаціями.
Підприємство має відповідати встановленим критеріям і бути включеним до відповідного переліку, після чого може подавати списки працівників на бронювання через портал «Дія».
Тому точніше говорити не про окреме «економічне бронювання» для 23–24-річних, а про можливість бронювання через роботодавця, яка залежить насамперед від військово-облікового статусу людини.
Але чоловіків до 25 років інколи все-таки можна забронювати
Твердження «до 25 років бронювання неможливе взагалі» було б неправильним.
Вирішальним є не паспортний вік, а статус у військовому обліку.
Міністерство оборони зазначає, що окремі громадяни молодші за 25 років уже можуть бути військовозобов’язаними. Зокрема, до мобілізації у визначених випадках можуть залучатися офіцери запасу або особи, які проходили строкову військову службу.
Також законодавство окремо згадує військовозобов’язаних до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.
Отже, двоє чоловіків одного віку — наприклад, 24 років — можуть мати різний правовий статус.
Один залишається призовником і не може бути заброньований.
Інший уже є військовозобов’язаним і за виконання всіх інших вимог може потрапити до списку на бронювання.
Чи можуть чоловіки 23–24 років виїхати за кордон
Досягнення 23 років не означає абсолютної заборони на виїзд.
Зникає саме автоматичний віковий виняток, який діє для 18–22-річних.
Після цього виїзд можливий за іншими підставами, передбаченими Правилами перетинання державного кордону: залежно від конкретної ситуації це можуть бути сімейні обставини, стан здоров’я, супровід певних категорій осіб, службові підстави та інші передбачені законодавством випадки.
Тому правильніше говорити:
у 23 роки чоловік втрачає право виїхати лише завдяки своєму віку, але не всі можливі законні підстави для перетину кордону.
Чому ситуацію називають «юридичною пасткою»
Умовно всю систему зараз можна розділити на три етапи.
18–22 роки. Чоловік може користуватися окремим віковим винятком для перетину кордону.
23–24 роки. Вікового винятку вже немає, але значна частина громадян іще залишається призовниками, а тому не має доступу до стандартного механізму бронювання військовозобов’язаних.
Від 25 років. За загальним правилом чоловік переходить до категорії військовозобов’язаних, підлягає мобілізації за відсутності відстрочки та, якщо працює на підприємстві, яке має право бронювати працівників, може отримати бронювання. Міноборони визначає загальну мобілізаційну категорію як придатних військовозобов’язаних чоловіків віком 25–60 років без відстрочки чи бронювання.
Таким чином, саме 23 і 24 роки стають проміжком між двома режимами.
Чому це може бути проблемою і для роботодавців
Правова ситуація має не лише особисті, а й економічні наслідки.
Критично важливому підприємству може бути складніше планувати роботу з молодим спеціалістом 23–24 років, якщо працівник має статус призовника: роботодавець не може застосувати до нього стандартний механізм бронювання, розрахований на військовозобов’язаних. На цю проблему звертають увагу і в юридичних публікаціях, присвячених нинішній «сірій зоні».
При цьому сам працівник може не підлягати мобілізації за загальним правилом до 25 років.
У результаті виникає ситуація, коли бронювання фактично не потрібне йому для захисту від стандартної мобілізації, але могло б мати значення для його трудового статусу та певних сценаріїв законного виїзду.
Чи планують змінити правила
Станом на 13 серпня 2026 року чинні офіційні правила все ще розмежовують віковий виняток для чоловіків 18–22 років та механізм бронювання військовозобов’язаних. Офіційного загального механізму, який автоматично усував би описану колізію для всіх чоловіків 23–24 років, наразі немає.
Водночас сама проблема вже стала предметом публічного обговорення.
Юристи звертають увагу, що для цієї категорії необхідна більша правова визначеність: якщо людина за загальним правилом ще не є мобілізаційним ресурсом, постає питання, чому після 22 років для неї припиняється окремий режим перетину кордону, але не з’являється альтернативний механізм.
Поки ж чоловікам 23–24 років варто перевіряти не лише свій вік, а насамперед військово-обліковий статус у «Резерв+» та наявність конкретної законної підстави для виїзду.
Саме статус «призовник» або «військовозобов’язаний» у цьому віці може принципово змінити можливості людини.
Читайте також РФ атакувала пасажирський потяг на Одещині: загинули машиніст і його помічник, Бронь можуть анулювати вже з 1 вересня: кого торкнеться перевірка.
