В Україні правоохоронці взялися за масштабну перевірку можливих зловживань під час бронювання військовозобов’язаних. У межах кримінальних проваджень поліція перевіряє обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі чоловіків. Однією з найпоширеніших схем правоохоронці називають фіктивне працевлаштування на підприємства, які мають право бронювати своїх працівників. Про це пише InfoOnline.
Йдеться про випадки, коли людина формально значиться співробітником підприємства, однак фактично там не працює. Такі працівники й отримали неофіційну назву «мертві душі».
Майже 2500 бронювань опинилися під перевіркою
Про масштаби перевірок розповів тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе.
За його словами, слідчі наразі встановлюють обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. Перевірка не означає, що всі ці бронювання вже визнані незаконними — правоохоронцям ще необхідно встановити підстави їх оформлення та роль кожного учасника.
Серед підприємств, які найчастіше фігурують у таких матеріалах, Цуцкірідзе назвав комунальні підприємства стратегічного значення та об’єкти критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу. Саме їхній статус може давати законне право бронювати частину працівників.
Як працює схема з «мертвими душами»
Один із типових механізмів виглядає доволі просто.
Військовозобов’язаного офіційно оформлюють на підприємство, яке має право бронювати співробітників. Після цього його включають до списків на бронювання та він отримує відстрочку від мобілізації.
Водночас фактично людина може:
- не виконувати жодної роботи на підприємстві;
- не з’являтися на робочому місці;
- бути працевлаштованою лише формально;
- потрапити до штату виключно для отримання бронювання.
За даними поліції, в окремих випадках такі схеми організовують за гроші через посередників. Також правоохоронці виявляють епізоди, коли до інформаційних систем і державних реєстрів могли вносити недостовірні відомості.
Які підприємства перевіряють найчастіше
Особливу увагу слідства привертають підприємства, які через свій статус мають розширені можливості для бронювання працівників.
За словами керівництва Нацполіції, серед них найчастіше фігурують:
- комунальні підприємства;
- підприємства стратегічного значення;
- об’єкти критичної інфраструктури;
- підприємства паливно-енергетичного комплексу.
Водночас сам факт роботи людини на такому підприємстві не означає порушення. Правоохоронці наголошують, що необхідно відокремлювати фіктивні схеми від законного бронювання працівників, робота яких справді необхідна для функціонування держави та економіки.
Чи можуть анулювати незаконне бронювання
Так. Якщо під час перевірки буде встановлено, що законних підстав для бронювання не існувало, відстрочку можуть анулювати.
Водночас втрата броні не означає автоматичної мобілізації наступного дня.
Після анулювання людина просто втрачає саме цю підставу для відстрочки й надалі може бути призвана на військову службу відповідно до загальної процедури, передбаченої законодавством.
Тобто схема виглядає так:
перевірка → встановлення незаконності → анулювання бронювання → втрата відстрочки → можливість мобілізації у загальному порядку.
Чи нестиме відповідальність сам військовозобов’язаний
Не обов’язково.
Поліція наголошує, що відповідальність у таких справах має визначатися індивідуально.
Слідчі перевірятимуть:
- як саме людина отримала бронювання;
- які документи вона подавала;
- чи знала про незаконність оформлення;
- чи платила гроші за участь у схемі;
- хто організував фіктивне працевлаштування;
- хто вносив дані до реєстрів.
Лише після встановлення конкретних дій кожного учасника може вирішуватися питання про адміністративну або кримінальну відповідальність.
Цуцкірідзе окремо наголосив, що не можна автоматично вважати винним військовозобов’язаного лише тому, що його бронювання пізніше виявилося незаконним. Слідство має встановити роль як самого отримувача відстрочки, так і посадовців чи посередників, які забезпечували схему.
Посадовцям можуть загрожувати серйозні строки
Схеми навколо мобілізації та бронювання можуть мати різну кримінально-правову кваліфікацію.
За інформацією Нацполіції, у відповідних провадженнях часто йдеться про:
- одержання неправомірної вигоди;
- зловживання впливом;
- незаконне оформлення військово-облікових документів;
- втручання або внесення неправдивої інформації до реєстрів;
- організацію незаконного переправлення людей через кордон.
Залежно від конкретної статті та обставин справи максимальне покарання може сягати 12 років позбавлення волі, а в окремих випадках передбачати конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.
Поліція розслідує тисячі справ про ухилення від мобілізації
Перевірка бронювань є лише частиною значно ширшої роботи правоохоронців.
За словами Максима Цуцкірідзе, за час воєнного стану слідчі Національної поліції розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень, пов’язаних з ухиленням від призову за мобілізацією. Найбільше таких проваджень зафіксовано у великих промислових і прикордонних регіонах.
Також поліція повідомила про підозри 76 керівникам ТЦК та СП різного рівня. Близько 80% керівників ТЦК, які фігурують у таких розслідуваннях, представляють районний рівень.
Перевіряють не лише бронювання, а й рішення ВЛК
Паралельно правоохоронці перевіряють можливі зловживання під час проходження військово-лікарських комісій.
За час повномасштабної війни було скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Водночас понад 25,6 тисячі постанов після перевірки залишили чинними, що, за словами Нацполіції, демонструє: сама перевірка ще не означає автоматичного скасування рішення.
Цей самий принцип правоохоронці декларують і щодо бронювання — кожен випадок має перевірятися окремо.
Чи можуть через «мертві душі» перевірити все підприємство
Такі ризики існують.
У Нацполіції пояснюють, що фіктивне працевлаштування заради відстрочки підриває довіру до самого механізму бронювання. Якщо з’ясується, що на підприємстві продавали або іншим способом незаконно оформлювали місця для отримання броні, увага слідчих може поширитися й на інші рішення щодо його працівників.
Водночас правоохоронці наголошують: законно заброньовані працівники не повинні автоматично втрачати відстрочку через порушення інших осіб. Завдання слідства — відділити справжніх співробітників від тих, кого оформлювали лише «на папері».
Що відомо на цей момент
Станом на 17 серпня 2026 року поліція лише перевіряє обставини можливого незаконного бронювання майже 2500 військовозобов’язаних. Тому говорити, що всі ці люди вже незаконно отримали відстрочку, некоректно.
Якщо порушення буде доведено, бронювання можуть анулювати, після чого військовозобов’язаний втратить відповідну підставу для відстрочки. А відповідальність посадовців, посередників та самих отримувачів броні визначатиметься залежно від їхньої конкретної участі у схемі.
Таким чином, нинішні перевірки спрямовані насамперед на так звані «мертві душі» — людей, які могли бути формально оформлені на критично важливі підприємства лише заради отримання бронювання від мобілізації.
Читайте також Червона стрічка в Резерв+: що означають різні статуси і коли потрібно звертатися до ТЦК.
