Щороку у грудні Земля переживає момент, який колись здавався людям містичним, пише InfoOnline за даними Universemagazine.
21 грудня о 17:04 за київським часом настане зимове сонцестояння — подія, що розділяє темряву та світло. У цей день Сонце підіймається найнижче, а ніч триває найдовше. Наші пращури називали це «сонцеворотом», адже саме після нього день починає повільно рости.
Хоча навколо події збереглося чимало легенд, наука давно пояснила, що ж насправді відбувається у цей момент.
Що таке зимове сонцестояння
Попри назву, Сонце не «зупиняється». Зимове сонцестояння — це наслідок того, що Земля нахилена під кутом 23,44°. Через це висота Сонця опівдні змінюється весь рік: вона падає восени, мінімально опускається у день сонцестояння і лише потім починає зростати.
Саме тоді й починається астрономічна зима. Це природний «Новий рік» циклу світла й темряви — точка, де рух Сонця ніби перезапускається.
Полярна магія: чому в одних регіонах світло зникає, а в інших — не гасне зовсім
Сонцестояння найбільше відчувають за полярним колом. Тут темрява може тривати тижнями. Міста Арктики живуть без Сонця від листопада до січня. А в цей самий час в Антарктиді день не закінчується — зоря рухається над горизонтом без перерви.
Для людства це явище завжди було орієнтиром. Стародавні культури вирівнювали мегаліти на кшталт Стоунхенджа саме за траєкторією Сонця у день сонцестояння. Так вони створювали перші календарі.
Традиції та давні вірування: як народи пояснювали цей день
На території сучасної України зимове сонцестояння стало основою Коляди. Свято символізувало перемогу світла над темрявою. Після християнізації цей сенс трансформувався — Різдво зберегло структуру давнього циклу оновлення.
У різних культурах сонцестояння визначало початок року, час обрядів очищення та свято повернення Сонця. Всі ці традиції мали спільну думку: після найтемнішої ночі світло неодмінно повертається.
Як наука відкривала механіку сонцестояння
У II столітті до н.е. Гіппарх із Нікеї перетворив сонцестояння на точний науковий параметр. Він вимірював довжину тіні стовпа і визначав мінімальну висоту Сонця. Саме так вперше розрахували зимове сонцестояння.
Сьогодні момент події визначають за точними небесними координатами. Сонцестояння настає, коли пряме піднесення Сонця досягає 18 годин. Саме в цю мить Земля переходить у фазу астрономічної зими.
Головний космічний парадокс: чому Земля замерзає, коли наближається до Сонця
Багато хто вважає, що взимку холодно через відстань до Сонця. Але насправді все навпаки: на початку січня Земля буде найближче до світила.
Температура залежить не від дистанції, а від кута падіння променів та тривалості дня. Узимку світло падає під гострим кутом і не прогріває поверхню, попри меншу відстань.
Сонцестояння на інших планетах: де зима може тривати десятиліття
Сонцестояння — універсальне явище для всіх планет із нахиленою віссю.
На Марсі також є пори року, хоча їх супроводжують пилові бурі.
На Урані одна півкуля може зануритися у темряву на 20 років.
На Сатурні цей момент визначає, коли його кільця світяться найяскравіше.
Таким чином, механіка сонцестояння формує клімат і ритм кожної планети.
Чому зимове сонцестояння досі важливе
21 грудня — не просто найкоротший день року. Це момент, коли темрява досягає піку, але саме тоді починається рух до весни.
Цей перехідний стан має і науковий, і символічний зміст. Люди сприймали його як рубіж, що відкриває нову фазу життя. І навіть сьогодні сонцестояння зберігає відчуття оновлення — тихе, але глибоке.
Сонцестояння нагадує про ритми, які керують нашою планетою. Воно змушує озирнутися на природу і водночас показує, наскільки ми залежимо від космічної геометрії. Раніше ми писали про сприятливі дні для прикрашання ялинки.