Початок осені 2026 року може принести українцям нове подорожчання частини продуктів. Причина цього разу не лише у традиційному сезонному факторі. Російські удари по складах, логістичних центрах, енергетичній та портовій інфраструктурі збільшують витрати виробників і торговельних мереж, а частину цих витрат зрештою можуть закласти у роздрібні ціни. Про це пише InfoOnline.
При цьому експерти не прогнозують загального дефіциту продуктів. Україна має достатнє власне виробництво продовольства, а торговельні мережі перебудовують маршрути постачання. Проте окремі товари можуть тимчасово зникати з полиць, а їх доставка — тривати довше.
Розповідаємо, які продукти можуть подорожчати восени 2026 року, на скільки можуть зрости ціни та чи потрібно українцям робити запаси.
Чому удари РФ можуть вплинути на ціни в магазинах
Протягом серпня російські війська неодноразово атакували торговельну, виробничу та логістичну інфраструктуру України.
Під ударами опинялися склади, розподільчі центри та інші об’єкти, через які товари потрапляють від виробників до магазинів. Уряд уже проводив окрему нараду з бізнесом щодо забезпечення безперервного постачання продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності.
Руйнування великого складу не означає, що продукт перестає вироблятися. Проблема в іншому: мережі змушені шукати нові приміщення, перевозити товари довшими маршрутами, використовувати більше машин та частіше здійснювати дрібні поставки.
Все це збільшує витрати.
Доставка продуктів стає дорожчою
Раніше великі партії товарів могли зберігатися у регіональному розподільчому центрі, звідки їх поступово розвозили магазинами.
Якщо такий склад пошкоджений, логістичний ланцюг доводиться перебудовувати.
Замість однієї великої поставки можуть знадобитися кілька менших. Частині машин доводиться проїжджати більшу відстань, а продукцію з коротким строком зберігання необхідно доставляти особливо швидко.
Експерти допускають, що після систематичних ударів строки поставки окремих товарів у деяких регіонах можуть збільшуватися до кількох днів або навіть приблизно тижня.
Найбільше можуть подорожчати молочні продукти
Однією з найбільш чутливих категорій залишається молочна продукція.
Молоко, сметана, сир, йогурти та масло потребують постійного температурного режиму. Якщо пошкоджуються холодильні склади або виникають перебої з електропостачанням, виробникам і магазинам доводиться використовувати генератори.
Це додаткові витрати на пальне та обслуговування обладнання.
За різними оцінками експертів, молочна продукція у вересні може подорожчати приблизно на 3–5%, хоча за несприятливого сценарію окремі учасники ринку допускають значно більше зростання.
Тому прогноз у 20% не варто сприймати як гарантоване подорожчання всієї молочної продукції — це радше один із ризикових сценаріїв.
Що буде з цінами на м’ясо
М’ясо також належить до продукції, для якої критично важлива холодильна логістика.
У вересні експерти прогнозують зростання вартості свинини, курятини та частини молочних продуктів приблизно на 3–5% через закупівельні ціни та дорожчу логістику.
Якщо посиляться удари по енергетиці або великих холодильних складах, тиск на ціни може бути сильнішим.
Риба та морепродукти — одна з найбільш ризикових категорій
Складнішою ситуація може бути з мороженою рибою та морепродуктами.
Ця продукція значною мірою залежить від імпорту та потребує безперервного холодового ланцюга — від ввезення в Україну до полиці магазину.
За одним із прогнозів, у вересні морожена риба та морепродукти можуть подорожчати приблизно на 7–12%. Серед причин називають ускладнення логістики, пошкодження холодильних складів та витрати на генератори й рефрижератори.
Гречка може додати до 10–15%
Окремо експерти звертають увагу на гречку.
При цьому причина можливого подорожчання — не дефіцит урожаю.
Зерно потрібно зібрати, висушити, очистити, переробити та розфасувати. На кожному етапі використовуються електроенергія, паливо, пакувальні матеріали та транспорт.
За оцінками, які наводить РБК-Україна, гречка потенційно може подорожчати приблизно на 10–15%. Водночас фізичного дефіциту крупи не прогнозують.
Якщо орієнтуватися на середню ціну близько 75 грн за кілограм, зростання на 15% означало б ціну приблизно 86 грн за кілограм.
Чи подорожчає хліб
З хлібом ситуація дещо інша.
Безпосередньо удари по складах ритейлерів не повинні автоматично спричинити різке зростання його вартості, оскільки хліб має короткий цикл від виробництва до магазину.
Однак основний ризик — енергетика.
Пекарні залежать від електроенергії та газу, а робота великих генераторів значно дорожча за електропостачання з мережі.
За оцінками експертів, ціни на хліб восени можуть поступово зрости, а за серйозних проблем з енергопостачанням подорожчання до кінця року потенційно може сягати близько 10%.
На вересень прогноз обережніший — приблизно 1,5–2% для масових сортів хліба.
Які продукти можуть подорожчати у вересні 2026 року
Орієнтовні прогнози наразі виглядають так:
| Продукти | Можлива зміна ціни |
|---|---|
| Молоко та молочні продукти | +3–5% |
| Свинина та курятина | +3–5% |
| Морожена риба та морепродукти | +7–12% |
| Гречка | до +10–15% |
| Хліб у вересні | приблизно +1,5–2% |
| Цукор | можливе зниження на 2–4% |
| Соняшникова олія | суттєвого стрибка поки не прогнозують |
| Частина круп і макаронів | переважно стабільно |
Це прогнозні діапазони, а не затверджене підвищення цін. Реальна ситуація залежатиме від інтенсивності атак, енергопостачання, урожаю, курсу гривні та здатності бізнесу перебудувати логістику.
А деякі продукти можуть навіть подешевшати
Не всі товари восени обов’язково дорожчатимуть.
На початку осені на ринок продовжує надходити новий урожай овочів. Сезонний фактор може стримувати загальне зростання вартості продуктового кошика.
Також експерти допускають зниження ціни на цукор приблизно на 2–4% завдяки початку сезону цукроваріння та наявним запасам.
Стабільнішими поки можуть залишатися соняшникова олія та частина круп.
Чому електроенергія має не менше значення, ніж склади
Для продуктового бізнесу проблема не обмежується логістикою.
М’ясокомбінати, молокозаводи, холодильні склади, пекарні, супермаркети та невеликі магазини залежать від стабільного енергопостачання.
Якщо електроенергія зникає, бізнес переходить на генератори.
А це означає:
вартість дизельного пального;
обслуговування обладнання;
додаткових працівників;
дорожче охолодження та зберігання продукції.
Саме тому нові масштабні атаки на енергетику можуть стати значно сильнішим фактором для цін, ніж саме руйнування одного чи кількох складів.
Російські атаки впливають і на аграрну логістику
Ще одна проблема — удари по портовій та аграрній інфраструктурі.
Мінагрополітики повідомляло, що через російські атаки та проблеми з морською логістикою різко збільшилося навантаження на альтернативні маршрути перевезення сільськогосподарської продукції.
Окрема проблема — зберігання врожаю.
За даними Мінагрополітики, у сезоні 2026 року планується зібрати близько 84,18 млн тонн зернових та олійних, тоді як наявні через наслідки війни сховища можуть вмістити близько 58,97 млн тонн. До листопада нестача потужностей для зберігання потенційно може становити близько 11 млн тонн.
Це створює додаткові ризики для аграріїв, хоча зовсім не означає автоматичного дефіциту продуктів у магазинах.
Чи буде дефіцит продуктів в Україні
На сьогодні експерти не бачать підстав говорити про масштабний продовольчий дефіцит.
Україна виробляє значно більше багатьох базових продуктів, ніж потрібно для внутрішнього споживання. Саме тому головна проблема зараз — не відсутність їжі як такої, а можливі локальні перебої з її доставкою.
Наприклад, у конкретному супермаркеті може тимчасово не бути певного молока, овочів або іншого товару, якщо машина затрималася чи постачання перенаправляють через інший склад.
Це не тотожне загальнонаціональному дефіциту.
Де проблеми можуть відчуватися найбільше
Серед найбільш уразливих регіонів експерти називають Київ та Київську область, де була зосереджена значна частина складської інфраструктури.
Підвищені ризики також є у Дніпропетровській, Запорізькій та інших прифронтових областях, де до логістичних проблем додаються безпекові обмеження та ризик перебоїв з електропостачанням.
Саме тому однаковий товар у різних областях може дорожчати по-різному.
Чи варто закуповувати продукти про запас
Масово скуповувати продукти експерти не радять.
Ажіотажний попит сам по собі здатний створити короткочасні порожні полиці навіть тоді, коли товарів у країні достатньо.
Раціональніше мати вдома звичайний невеликий запас продуктів тривалого зберігання — круп, макаронів, консервів, води та інших необхідних речей — але не купувати десятки упаковок через страх майбутнього дефіциту.
Ситуація з продовольством залишається контрольованою, а основний ризик осені полягає у поступовому зростанні собівартості та окремих перебоях із логістикою, а не у зникненні їжі з магазинів.
До чого готувати гаманці восени
Вересень 2026 року, найімовірніше, принесе нерівномірне подорожчання продуктового кошика.
Найвідчутніший тиск може бути на товари, яким потрібні холодильники та складна логістика: молочну продукцію, м’ясо, морожену рибу та морепродукти. Частина круп також може додати в ціні.
Водночас новий урожай овочів і сезон цукроваріння здатні частково компенсувати зростання вартості інших продуктів.
Ключове значення матиме подальша ситуація з російськими атаками на енергетику, виробництво, склади та транспортну інфраструктуру. Уряд уже працює над розосередженням складських потужностей та альтернативними маршрутами постачання, щоб мінімізувати перебої.
Тож готуватися варто радше до поступового зростання окремих цін, а не до порожніх полиць.
Читайте також Валюта може різко подорожчати у вересні: до якого курсу долара та євро готуватися.
