Російські війська посилили удари по складах, розподільчих центрах і логістичній інфраструктурі українських торговельних мереж. На тлі повідомлень про масштабні руйнування у покупців закономірно виникає питання: чи загрожує Україні дефіцит продуктів і чи можуть спорожніти полиці супермаркетів. Про це пише InfoOnline.
У Міністерстві аграрної політики запевняють: попри серйозні втрати логістичної інфраструктури, системного фізичного дефіциту базових продуктів наразі не очікують. Бізнес перебудовує маршрути постачання, переміщує запаси та використовує альтернативні місця зберігання. Водночас у деяких магазинах тимчасово може скорочуватися асортимент, а доставка товарів стає складнішою і дорожчою.
Скільки продовольчої логістики вже знищено
28 серпня міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив, що внаслідок російських атак було втрачено близько 90% сучасних місць зберігання товарів, пов’язаних із логістикою торговельних мереж.
При цьому міністр окремо наголосив: такі масштаби руйнувань не означають, що українці залишаться без продуктів.
Цей показник важливо не трактувати як «90% усіх запасів їжі України знищено». Йдеться насамперед про сучасну складську та розподільчу інфраструктуру ритейлу, яку зараз доводиться замінювати іншими логістичними рішеннями.
Чому Росія атакує склади
Останніми тижнями удари припадали на розподільчі центри, підприємства, склади торговельних мереж і логістичні об’єкти.
У серпні під атаками опинялися об’єкти АТБ, NOVUS, «Сільпо», «Фора», Varus, Roshen, «Нової пошти», «Розетки», «Епіцентру» та інших компаній.
Удари по таких об’єктах мають одразу кілька наслідків. Знищується товар, техніка й обладнання, бізнес втрачає склади, порушуються звичні маршрути доставки, а відновлення потребує значних коштів і часу.
Саме тому наслідки можуть бути помітними для покупця навіть тоді, коли самого продукту в Україні достатньо.
Чи буде дефіцит продуктів в Україні
За оцінкою Мінагрополітики, загрози системного дефіциту базових продуктів немає.
Українські торговельні мережі та постачальники вже перебудовують логістику:
- змінюють маршрути;
- переносять запаси;
- шукають інші складські приміщення;
- перерозподіляють товари між регіонами;
- змінюють формати зберігання.
Це робить систему менш зручною і дорожчою, але дозволяє продовжувати постачання продуктів.
Крім того, Україна значну частину продовольства виробляє самостійно. У Верховній Раді раніше оцінювали рівень внутрішнього забезпечення продуктами приблизно у 80%, тому тимчасові проблеми конкретної торговельної мережі не означають загальнонаціональної нестачі їжі.
Чому тоді в магазинах можуть зникати деякі товари
Дефіцит продукту і тимчасово порожня полиця — не одне й те саме.
Після знищення великого розподільчого центру магазин може просто не отримати звичну поставку вчасно.
Саме це вже спостерігалося після ударів по логістичних об’єктах окремих мереж: частина супермаркетів повідомляла про проблеми з постачанням і тимчасово скорочений асортимент.
Найбільш чутливими можуть бути товари, які потрібно доставляти часто або зберігати за спеціальних умов:
свіже молоко;
м’ясо;
овочі та фрукти;
яйця;
охолоджена продукція.
Натомість нестача конкретної позиції в одному магазині ще не свідчить, що її немає в країні.
Чи можуть знову з’явитися обмеження на продаж
Теоретично торговельні мережі можуть тимчасово встановлювати кількісні ліміти на окремі товари, щоб не допустити ажіотажних закупівель і рівномірніше розподілити запаси.
Але такі рішення також не є автоматичною ознакою дефіциту.
Наприклад, обмеження можуть використовуватися тоді, коли певна партія товару запізнюється через логістику або коли покупці починають масово закуповувати продукти про запас.
Найбільш небезпечним у такій ситуації стає саме ажіотаж: якщо тисячі людей одночасно купують по десять упаковок одного продукту, полиці спорожніють значно швидше незалежно від реальних запасів.
Чи варто робити запаси продуктів
Причин скуповувати мішки крупи, десятки літрів олії або великі запаси цукру лише через новини про знищені склади зараз немає.
Практичнішим рішенням залишається звичайний домашній запас продуктів на кілька днів або тиждень — той, який родина все одно поступово використовує.
У ньому можуть бути:
крупи;
макарони;
консерви;
вода;
продукти тривалого зберігання.
Тобто йдеться не про панічну закупівлю, а про нормальний запас на випадок перебоїв із доставкою, відключень електроенергії чи інших наслідків війни.
Чи можуть через атаки подорожчати продукти
Тут ситуація складніша.
Навіть якщо самого товару достатньо, його потрібно доставити до магазину. Після знищення складу компанія може бути змушена орендувати інші приміщення, використовувати довші маршрути, перевозити продукцію меншими партіями та витрачати більше на паливо і персонал.
Економісти допускають, що це може створювати додатковий тиск на собівартість і ціни окремих товарів. Проте передбачити однакове зростання вартості всіх продуктів зараз неможливо.
На кінцеву ціну одночасно впливають урожай, пропозиція на внутрішньому ринку, курс валют, ціни на пальне, сезонність та багато інших факторів.
Тому сценарій «знищили склад — усі продукти різко подорожчають» занадто спрощений.
Які продукти Україні найпростіше забезпечувати самостійно
Україна залишається великим виробником аграрної продукції.
На внутрішньому ринку виробляються значні обсяги:
зернових;
соняшникової олії;
цукру;
яєць;
м’яса птиці;
овочів;
молочної продукції.
Саме тому головний ризик атак по складах зараз полягає не стільки у фізичній відсутності їжі, скільки у порушенні її швидкого переміщення від виробника до полиці супермаркету.
Що відбувається з товаром після знищення складу
Якщо продукція безпосередньо перебувала в ураженому складі, вона може бути повністю або частково втрачена.
Далі виникає питання компенсації збитків між:
виробником;
постачальником;
дистриб’ютором;
торговельною мережею.
Тарас Висоцький зазначав, що справедливим може бути розподіл таких ризиків між усіма сторонами залежно від конкретної товарної категорії та умов співпраці. Держава паралельно працює над механізмами страхування воєнних ризиків.
Найбільша проблема — не їжа, а логістика
У звичайній системі великі мережі працюють через розподільчі центри.
Туди надходять величезні партії продукції від виробників, після чого вони сортуються та розвозяться сотнями магазинів.
Якщо великий центр знищено, необхідно буквально за кілька днів перебудувати частину системи:
знайти інший склад;
перенаправити вантажівки;
перерозподілити запаси;
домовитися з новими перевізниками;
змінити графік доставок.
Тому в одному супермаркеті товар уже може бути, а в іншому тієї самої мережі — тимчасово закінчитися.
Чи можливі проблеми в окремих регіонах
Так, локальні перебої цілком можливі.
Якщо атаковано великий склад, який обслуговував певний регіон, найближчі магазини можуть відчути наслідки швидше.
У такому випадку можуть тимчасово:
зменшитися кількість брендів;
зникнути окремі позиції;
збільшитися інтервали між поставками.
Проте це принципово відрізняється від ситуації, коли продукту фізично немає в країні.
Саме про можливе скорочення асортименту, а не про голод чи загальнонаціональну продовольчу кризу, зараз говорять представники влади.
Чи може ситуація погіршитися
Ризики залишаються високими, оскільки атаки тривають.
Якщо удари по торговельній, транспортній та енергетичній інфраструктурі продовжуватимуться, витрати бізнесу зростатимуть, а відновлення логістики ставатиме складнішим.
Експерти попереджають, що тривале руйнування економічної інфраструктури може впливати не лише на магазини, а й на робочі місця, податкові надходження та загальну інфляцію.
Проте станом на 28 серпня 2026 року немає підстав говорити про неминучий загальноукраїнський дефіцит їжі.
Чи залишаться українці без продуктів — коротка відповідь
Ні, наразі такого сценарію не прогнозують.
Російські атаки завдали дуже серйозної шкоди складській та логістичній інфраструктурі, але український продовольчий ринок продовжує працювати.
Найімовірніші наслідки, які покупці можуть помітити найближчим часом, — тимчасово менший асортимент у конкретних магазинах, перебої з окремими позиціями та дорожча логістика.
Але порожня полиця після зірваної поставки не означає, що в Україні закінчується їжа. Наразі і влада, і експерти говорять про адаптацію системи, а не про продовольчу кризу.
Читайте також В «АТБ» з 28 серпня обмежили продаж низки продуктів: що тепер не можна купити у великій кількості.
