Європейський Союз може зіткнутися з новим викликом — появою антиукраїнського блоку, який формують Віктор Орбан, Роберт Фіцо та Андрей Бабіш. Після серії виборів у Східній Європі політична мапа регіону змінюється: все більше лідерів закликають до “реалістичної” політики щодо України та перегляду обсягів європейської допомоги, зазначає Інфо Онлайн за даними DW.
Орбан шукає союзників у ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан намагається створити альянс із Чехією та Словаччиною, який виступатиме єдиним фронтом на засіданнях лідерів ЄС. Його політичний радник Балаж Орбан заявив, що така співпраця вже обговорюється й може стати “помітною силою в Європейській раді”.
Ідея нагадує відродження Вишеградської четвірки (V4), яка діяла під час міграційної кризи 2015 року. Тоді країни Центральної Європи спільно виступали проти розподілу біженців у межах ЄС, демонструючи узгоджену позицію проти політики Брюсселя. Тепер же Орбан прагне використати подібну модель — але для формування проєкту, який може стримати українські ініціативи у Союзі.
Позиції трьох лідерів: що їх об’єднує
Попри різні політичні контексти, Орбана, Фіцо та Бабіша об’єднує скептицизм щодо України та бажання зменшити вплив Брюсселя на внутрішню політику їхніх країн.
- Віктор Орбан неодноразово блокував відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС і виступав проти виділення військової допомоги Києву.
- Роберт Фіцо, який нещодавно повернувся до влади у Словаччині, також заявляв, що його країна не братиме участі у фінансуванні озброєнь для України. Водночас він виступає за “мирне врегулювання через переговори”.
- Андрей Бабіш, лідер чеської партії ANO, після перемоги на виборах наголосив, що не підтримуватиме розширення фінансування ЄС на військові потреби України.
Разом вони можуть створити коаліцію, що впливатиме на ухвалення стратегічних рішень у Брюсселі, насамперед тих, які стосуються санкцій проти Росії та підтримки Києва.
Наслідки для України та ЄС
Формування нового блоку може суттєво ускладнити єдність Європейського Союзу у питанні українського питання. У ЄС рішення ухвалюються консенсусом, тож навіть кілька країн-опонентів здатні зупинити або затримати фінансові та оборонні ініціативи.
Для України це означає можливі затримки з новими пакетами допомоги, блокування переговорних процесів про вступ і навіть перегляд санкційної політики. Європейські дипломати вже висловлюють занепокоєння, що угорський лідер знову спробує використати свою позицію у Єврораді як інструмент тиску.
Аналітики відзначають, що Орбан намагається створити “альтернативну Східну платформу” — політичний простір, у якому країни Центральної Європи просуватимуть власний порядок денний, відмінний від західноєвропейських пріоритетів.
Чому Польща не приєднається
На відміну від попередньої Вишеградської четвірки, Польща цього разу залишиться осторонь. Новий прем’єр Дональд Туск послідовно підтримує Україну та наголошує на необхідності європейської солідарності у протистоянні російській агресії. Саме це робить неможливим повернення до старого формату співпраці з Будапештом.
Таким чином, нова версія “Вишеградського союзу” може включати лише три країни, які об’єднує не ідеологічна єдність, а спільне невдоволення політикою ЄС щодо війни в Україні.
Створення потенційного антиукраїнського альянсу в межах ЄС може стати найсерйознішим політичним викликом для європейської єдності з початку повномасштабної війни.
Хоча поки що йдеться лише про політичні консультації, сам факт зближення позицій Орбана, Фіцо та Бабіша сигналізує про зростання впливу євроскептичних сил у Центральній Європі. Раніше ми писали про запуск альтернативи Вікіпедії від Ілона Маска.