З 1 вересня 2026 року в Україні змінюються правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Частина закладів загальної середньої освіти з невеликою кількістю учнів більше не зможе отримувати освітню субвенцію з державного бюджету. Про це пише InfoOnline.
Міністерство освіти і науки пояснює: мінімальну кількість дітей визначили з урахуванням законодавчої норми, відповідно до якої у класі має навчатися щонайменше п’ять учнів. Для різних типів шкіл встановили різні пороги.
Водночас втрата субвенції не означає, що школу обов’язково закриють 1 вересня. Громада може продовжити її фінансувати власним коштом або організувати навчання дітей в іншому, більшому закладі.
Які школи не отримуватимуть субвенцію з 1 вересня 2026 року
Згідно з актуальними правилами, освітню субвенцію не спрямовуватимуть на школи, де навчається:
- менш як 60 учнів — у закладах із 1-го по 12-й клас;
- менш як 55 учнів — у закладах із 1-го по 11-й клас;
- менш як 45 учнів — у школах із 1-го по 9-й клас або закладах, які охоплюють 5–11(12) класи.
Таким чином, поширене твердження, що «всі школи, де менше 60 дітей, втратять фінансування», не зовсім правильне. Поріг залежить від структури конкретного закладу.
Які школи стали винятком
Нові обмеження не поширюються на початкові та спеціальні школи. МОН прямо зазначає ці категорії серед винятків.
Крім того, у липні 2026 року уряд додав ще один важливий виняток. Державне фінансування зберегли для малих закладів, де працюють класи або групи з навчанням мовами національних меншин України, якщо ці мови є офіційними мовами Європейського Союзу. Відповідні зміни Кабмін ухвалив постановою №929 від 15 липня 2026 року.
До винятків чинні правила також відносять навчально-реабілітаційні центри.
Чи означає це масове закриття маленьких шкіл
Ні.
Йдеться саме про джерело фінансування, а не автоматичну ліквідацію закладу.
Освітня субвенція — це кошти державного бюджету, які передають місцевим бюджетам насамперед для фінансування роботи педагогічних працівників.
Якщо школа перестає відповідати вимогам для отримання субвенції, місцева влада може вирішити:
продовжити утримувати її за рахунок місцевого бюджету
або
організувати підвезення дітей до більшої школи. Саме такі варіанти раніше прямо називало МОН, пояснюючи реформу фінансування малокомплектних закладів.
Отже, доля кожної конкретної малої школи значною мірою залежатиме від рішення її засновника — найчастіше територіальної громади.
Що буде із зарплатами вчителів
Це одна з головних причин, чому зміна настільки важлива для громад.
Освітня субвенція використовується для фінансування педагогічних працівників. Якщо держава більше не дозволяє спрямовувати ці кошти на конкретну малокомплектну школу, громаді доведеться самостійно знаходити гроші на зарплати педагогів, якщо вона вирішить залишити заклад працювати.
Для заможнішої громади це може бути посильним.
Для невеликої сільської громади утримання школи з кількома десятками дітей може стати серйозним навантаженням на бюджет.
Саме тому в окремих населених пунктах рішення може закінчитися реорганізацією закладу або переведенням дітей до опорної школи.
Чому держава змінює фінансування малих шкіл
МОН пояснює нову модель не лише економією.
У міністерстві вважають, що навчання у більших школах часто дає дітям більше освітніх можливостей: там легше забезпечити вчителів із різних предметів, обладнані кабінети, групову роботу, проєктне навчання та соціальну взаємодію між учнями.
Раніше МОН також звертало увагу, що у дуже малих школах окремі класи можуть складатися лише з п’яти-шести дітей, а це обмежує можливості для взаємодії та спільного навчання.
Саме з цих міркувань мінімальний поріг для державного фінансування поступово підвищували.
Такі обмеження діють не вперше
Малокомплектні школи вже кілька років поступово переводять на іншу модель фінансування.
Ще з 1 вересня 2016 року освітня субвенція не спрямовувалася на школи, де було менш як 25 учнів.
З 1 вересня 2025 року поріг підняли до 45 учнів.
А з 1 вересня 2026 року починають діяти диференційовані критерії — 45, 55 або 60 учнів залежно від типу школи.
Тобто нинішні зміни є продовженням реформи мережі шкіл, а не одноразовим рішенням саме на 2026 рік.
Що буде з дітьми, якщо школу реорганізують
Якщо громада вирішить не фінансувати малокомплектну школу власним коштом, вона має організувати можливість навчання дітей в іншому закладі.
Одним із варіантів є підвезення до найближчої більшої або опорної школи. Такий сценарій прямо передбачався урядом під час пояснення нових правил фінансування.
На практиці конкретний формат залежатиме від:
- відстані до іншої школи;
- наявності шкільних автобусів;
- стану доріг;
- безпекової ситуації;
- кількості дітей;
- фінансових можливостей громади.
Тому в одній громаді маленьку школу можуть залишити, а в сусідній — реорганізувати.
Чи стосуються правила сільських шкіл
Так, але правила сформульовані не за принципом «міська чи сільська школа».
Вирішальними є тип закладу та кількість учнів.
На практиці найбільше зміни можуть зачепити саме невеликі села, адже там частіше працюють школи з малою кількістю дітей.
Водночас формально школа в місті з такою самою малою кількістю учнів також підпадає під відповідний критерій, якщо не належить до передбачених винятків.
Як батькам дізнатися, чи залишиться їхня школа
Самої кількості учнів недостатньо, щоб наперед сказати, що школа закриється.
Батькам варто уточнити у директора або місцевого управління освіти:
- скільки дітей навчатиметься у закладі з 1 вересня;
- до якого типу належить школа;
- чи відповідає вона мінімальному порогу;
- чи планує громада фінансувати її з місцевого бюджету;
- чи є рішення про реорганізацію;
- куди переводитимуть дітей у разі змін;
- як буде організоване підвезення.
Саме рішення громади буде визначальним у випадках, коли державна освітня субвенція більше не може спрямовуватися на конкретний заклад.
Головне про нові правила з 1 вересня
Отже, з 1 вересня 2026 року державну освітню субвенцію не отримуватиме частина малокомплектних шкіл.
Мінімальний поріг становитиме:
60 учнів — для шкіл 1–12 класів;
55 учнів — для шкіл 1–11 класів;
45 учнів — для закладів 1–9 або 5–11(12) класів.
Початкові, спеціальні школи та низка інших визначених законом закладів залишаються винятками. У липні Кабмін також зберіг державне фінансування малих шкіл із класами чи групами, де навчання ведеться мовами національних меншин, що є офіційними мовами ЄС.
А головне — відсутність субвенції ще не дорівнює закриттю школи. Остаточне рішення про її подальшу роботу може ухвалити громада, взявши фінансування на себе.
Читайте також Реформа старшої школи стартує з 1 вересня: що зміниться для учнів 10 класів, Навчальний рік 2026/2027: що зміниться для школярів з 1 вересня.
