Заява колишнього міністра оборони Михайла Федорова про необхідність відновлення виборчих процесів в Україні навіть за умов тривалої війни спричинила бурхливу дискусію в соцмережах. Частина українців підтримала його аргументи щодо демократії та відповідальності влади, інші назвали виступ початком політичної кампанії та поставили під сумнів можливість безпечного голосування під час російських атак. Про це пише InfoOnline.
Сам Федоров заявив, що Україна має знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволив би відновити повноцінний демократичний процес навіть у разі затягування війни. Водночас чинне законодавство поки не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану, а ЦВК готується передусім до організації голосування після його припинення або скасування.
Що Федоров заявив про вибори в Україні
Увечері 18 серпня 2026 року Михайло Федоров оприлюднив відеозвернення, в якому заговорив про необхідність відновлення демократичних процесів в Україні. Він наголосив, що тривала війна не повинна автоматично означати невизначене відкладання можливості громадян обирати владу.
Федоров заявив, що Україна повинна знайти механізм, який одночасно дозволить гарантувати безпеку голосування та право участі у виборах різним категоріям громадян. Серед тих, чиї інтереси необхідно врахувати, він назвав військовослужбовців, мільйони українців за кордоном та жителів прифронтових територій.
Ексміністр також наголосив на необхідності забезпечити незалежність виборчих інституцій і довіру громадян до результатів. На його думку, складність організації виборів у воєнних умовах сама по собі не повинна закривати дискусію про можливі рішення.
«Міша, ти сам у це віриш?»: як відреагували українці
Заява одразу стала однією з найбільш обговорюваних політичних тем у соцмережах.
Частина користувачів сприйняла звернення Федорова як фактичний старт нової політичної кампанії. У Threads з’явилися припущення, що після його відставки з Міноборони в Україні може формуватися новий політичний проєкт. Саме в одному з таких дописів і пролунала фраза: «Міша, ти сам у це віриш?»
Критики звернення запитували, чому Федоров настільки гостро заговорив про корупцію, неефективність державної системи та необхідність політичних змін уже після виходу з уряду. Інші користувачі наголошували на очевидній практичній проблемі: як проводити вибори в країні, яку Росія щодня атакує ракетами й дронами.
Водночас прихильники Федорова нагадували про його роботу на посаді міністра оборони та заявляли, що підтримували його насамперед через ефективність управлінських рішень, а не через можливі президентські амбіції. Частина дописувачів закликала не змішувати оцінку його роботи в уряді з дискусією щодо виборів.
У Мережі заговорили про нову політичну силу
Одна з найпоширеніших версій після звернення Федорова — що він готується до самостійної політичної кар’єри.
Політолог Володимир Фесенко трактує заяву як фактичний перехід Федорова в опозицію до президента Володимира Зеленського та можливу «прелюдію» до власної виборчої кампанії. На його думку, тема виборів здатна суттєво змінити внутрішньополітичний порядок денний. Це оцінка політолога, а не встановлений факт щодо планів самого Федорова.
Політтехнолог Олег Постернак своєю чергою назвав звернення спробою перенести суспільну увагу з кадрової історії навколо Міноборони на ширшу тему демократії та виборів.
Сам Федоров у своєму зверненні прямо не оголошував про участь у президентських чи парламентських виборах.
Що думають народні депутати
Заяву Федорова прокоментували й представники Верховної Ради.
Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що, на його думку, пріоритетом зараз має залишатися завершення війни, а вже після встановлення миру можна проводити вибори.
Нардеп Ярослав Железняк також звернув увагу на практичні та законодавчі проблеми такого голосування. Особливо складною він назвав організацію парламентських виборів, оскільки чинна система відкритих регіональних списків потребувала б адаптації до нових реалій.
Що відповіли в Офісі президента
На Банковій заклик Федорова також не залишили без реакції.
За даними українських ЗМІ, в Офісі президента не відкидають саму необхідність майбутніх виборів, однак наголошують, що головною проблемою залишаються безпека громадян і можливість організувати повноцінний виборчий процес під час війни. Один із неназваних співрозмовників медіа іронічно прокоментував ідею словами про проведення голосування «між балістиками».
Йдеться не лише про день голосування. Необхідно гарантувати передвиборчу кампанію, доступ кандидатів до виборців, роботу комісій, спостереження, голосування військових та українців за кордоном, а також рівні умови для громадян із різних регіонів. Саме такі питання ЦВК включає до підготовки законодавчих рішень для майбутніх виборів.
Чи можна провести вибори під час воєнного стану
За чинними правилами — ні.
Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє в умовах воєнного стану проведення виборів президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. ЦВК також неодноразово наголошувала, що за чинною нормативно-правовою базою вибори під час воєнного стану не проводяться.
У січні 2026 року Центральна виборча комісія схвалила пропозиції щодо особливостей організації загальнодержавних виборів після припинення або скасування воєнного стану. Серед питань, які потребують окремого регулювання, — голосування військових, внутрішньо переміщених осіб та українців за кордоном.
Тобто для реалізації пропозиції Федорова в нинішніх умовах було б необхідне окреме законодавче рішення та врегулювання значної кількості безпекових і процедурних проблем.
Чи підтримують українці Федорова
Попри суперечки навколо його останньої заяви, рейтинги показують досить високий рівень особистої довіри до політика.
За опитуванням Rating Group від 5–6 серпня 2026 року, Федорову довіряли 58% опитаних, тоді як 17% висловили недовіру. У модельному першому турі президентських виборів він отримував 12,5% серед усіх опитаних і посідав третю позицію.
У тому самому сценарії Володимир Зеленський мав 25,2%, Валерій Залужний — 16,7%, Кирило Буданов — 7,9%, а Петро Порошенко — 5,6%. Водночас такі рейтинги є лише результатом соціологічного моделювання і не означають, що вибори найближчим часом відбудуться.
Крім того, підтримка конкретного політика не дорівнює підтримці проведення виборів під час війни. Це два різні питання, і суспільна позиція щодо самого голосування залишається значно обережнішою.
Чому заява Федорова стала настільки гучною
Причина резонансу не лише у слові «вибори».
У своєму зверненні колишній очільник Міноборони одночасно заговорив про корупцію, кризу державного управління, відповідальність посадовців і необхідність повернення довіри між суспільством та владою. Він заявив, що корупція під час війни безпосередньо впливає на обороноздатність держави, адже втрачені кошти можуть означати нестачу дронів, боєприпасів чи засобів РЕБ.
Саме поєднання цих тез із закликом говорити про вибори й стало причиною припущень, що звернення Федорова має не лише суспільний, а й політичний характер.
Що буде далі
Поки що заява Федорова не змінює виборче законодавство і не означає старт виборчої кампанії.
ЦВК продовжує працювати над правилами для післявоєнних виборів, а чинний закон забороняє голосування під час воєнного стану.
Проте політичний ефект звернення вже очевидний: тема виборів, яка тривалий час залишалася переважно предметом експертних дискусій, знову вийшла у центр суспільної уваги.
І реакції українців показують, що єдиної позиції тут немає. Одні погоджуються з аргументом Федорова, що демократія не може бути відкладена на невизначений термін. Інші переконані, що за умов щоденних російських атак безпека, рівність участі та легітимність результатів повинні бути важливішими за сам факт якнайшвидшого голосування. Саме навколо цього питання, схоже, і розгортатиметься одна з головних політичних дискусій найближчого часу.
Читайте також Війна в Україні має майже точну кінцеву дату: ШІ приголомшив головним прогнозом.
