Матч 6-го туру основного етапу Ліги чемпіонів між Реалом та Манчестер Сіті на Сантьяго Бернабеу перетворився на історію про стерильне домінування, жорстокі контратаки й тренерські нерви. Господарі відкрили рахунок, мали момент для того, щоб добити суперника ще до перерви, пише InfoOnline за даними ТСН. Але за вісім хвилин все перевернулося: гості відігрались після кутового, заробили пенальті й повезли до Англії перемогу 2:1.
На тлі серії невдач у Ла Лізі позиції Хабі Алонсо виглядають дедалі хиткішими, тоді як Пеп Гвардіола не лише взяв реванш у стилі класичних дуелей з Анчелотті, а й піднявся в історичних таблицях тренерів, які найчастіше обігрували мадридський клуб.
Реал у кризі: травми, внутрішня напруга і матч «на край прірви»
У Лізі чемпіонів Реал тримається впевнено, однак у чемпіонаті команда загрузла в проблемах: три нічиї та поразка в останніх п’яти турах Ла Ліги, відставання від Барселони на чотири очки і чутки про складні стосунки гравців із тренерським штабом. Іспанська преса подала зустріч із Сіті як ледь не «матч вироку» для Хабі Алонсо.
Ситуацію ускладнили кадрові втрати: Мілітао, Камавінга, Трент, Алаба, Карвахаль і Менді опинилися в лазареті. Камавінгу в опорній зоні підміняв Себальйос, в атаці вийшов резервіст Гонсало Гарсія, а Родріго – із майже 10-місячною безгольовою серією. Мбаппе залишився в запасі через стан здоров’я.
На цьому тлі Алонсо обрав максимально прагматичний план: відмова від контролю м’яча, відкат до моделі часів Анчелотті, низький блок, володіння на рівні 30–35% і ставка на контратаки.
Тактика матчу
Пеп Гвардіола привіз до Мадрида гібридну модель. Сіті намагався перевантажувати зони, заводити вінгерів у центральні вертикалі, відмовляючись від класичної ширини атаки. Ідея полягала в грі «рондо» на вузькому просторі проти компактного блока Реала.
Частину часу Сіті будував атаку з класичної структури, частину – зі зміщеним до напівфлангу фулбеком. Однак О’Райлі – це не Зінченко: його рух ближче до центру не давав достатньої якості в креативі, зате відкривав мадридцям простір для діагоналей і швидких проривів.
Попри 70% володіння, гості в основний час першого тайму не створили жодного справді гострого моменту з гри: один заблокований дальній удар, акцент на стандарти, багато обрізок та програних єдиноборств. Окремою проблемою став Каррерас, який раз за разом спокійно виходив з-під тиску, відбирав м’ячі та запускав контратаки.
Родріго повертається: гол після дев’яти місяців мовчання
Реал не засипав Доннарумму ударами, проте в кожній швидкій атаці виглядав гостріше. Уже на старті матчу Вінісіус заробив потенційно небезпечний штрафний – арбітри, щоправда, одразу помітили, що фол стався ще до входу в штрафний майданчик. Удар Вальверде зі стандарту, з рикошетом від стінки, пройшов упритул повз стійку.
На 7-й хвилині мадридці провели зразкову контратаку з правим флангом і прострілом Родріго, але Вінісіус, опинившись у чудовій позиції, не зміг переграти голкіпера. Сіті отримував попередження за попередженням, однак не змінював ризикованої структури.
На 28-й хвилині Реал нарешті покарав гостей. Каррерас відібрав м’яч у Бернарду Сілви, скинув у центр, де опустився Гонсало Гарсія. Форвард швидко зіграв на Беллінгема, той ривком розсік напівфланг і запустив передачу за спину О’Райлі. Родріго прийняв м’яч на правому краю штрафного і пробив у дальній кут – 1:0.
Цей гол став для бразильця першим за 9 місяців і 7 днів. До повторення майже півстолітнього клубного антирекорду безголової серії йому не вистачило лише двох хвилин.
Кутовий, скандальний пенальті та удари по Реалу
До 35-ї хвилини Манчестер Сіті не створив нічого, що нагадувало б гольовий момент, а Голанд практично не торкався м’яча. Здавалося, що команди спокійно підуть на перерву за переваги Реала. Однак один стандарт зламав сценарій.
Після подачі кутового Йошко Гвардіол виграв боротьбу у Беллінгема та пробив головою вниз. Куртуа відбив м’яч перед собою, але першим на добиванні опинився О’Райлі – 1:1.
За три хвилини табло вже показувало 1:2. Під час наступного кутового Голанд вів боротьбу з Рюдігером, а німецький захисник утримував норвежця до останнього і завалив у штрафному. Після перегляду VAR Клеман Тюрпен призначив пенальті. Голанд пробив упевнено, без шансів для Куртуа.
Епізод викликав лють трибун: перед голом О’Райлі був дуже схожий момент у боротьбі Діаша та Рюдігера, але тоді арбітр фол не зафіксував. Мадридці вимагали скасувати гол і повернутися до порушення, але суддя залишив рішення в силі.
До перерви Сіті міг збільшити перевагу. Доку та О’Райлі знову організували швидкий випад, Холанд пробив з меж штрафного в дальній кут, Куртуа відбив, а потім потягнув ще й добивання від Шеркі.
Без Мбаппе і без камбеку: чому Реал захлинувся у позиційній грі
Після перерви Реал опинився в незручному для себе контексті. Контратакувальна модель відпрацьовувалась майже ідеально, але як тільки виникла потреба перехоплювати ініціативу, команда Алонсо почала розсипатися.
Щоб відігратися, Мадриду довелося більше пресингувати, довше тримати м’яч і будувати позиційні атаки. З огляду на проблемну оборону та відсутність повністю готового Мбаппе це перетворилося на дуже складне завдання.
Вихід Гюлера, Ендріка та Браїма Діаса додав енергії, але не приніс системної гостроти. Родріго організував ще одну швидку атаку й вивів Беллінгема на ударну позицію, але Джуд невдало намагався перекинути голкіпера. Наприкінці матчу Вінісіус пробив боковими ножицями після кутового – м’яч полетів у небо, а удар Ендріка головою з лінії воротарського прийняла на себе поперечина.
Сіті, своєю чергою, ще кілька разів втікав у контратаки і змушував Куртуа рятувати команду. Та фінальний свисток зафіксував саме гостьову перемогу.
Рекорд Гвардіоли
Цей успіх на Бернабеу став для Пепа Гвардіоли вже 14-ю перемогою над Реалом у всіх турнірах за тренерську кар’єру. Із 28 матчів проти «вершкових» він виграв рівно половину, сім разів зіграв унічию та сім разів програв.
Більше перемог над мадридцями мають лише двоє тренерів в історії: Еленіо Еррера (22) та Луїс Арагонес (16). При цьому дев’ять перемог Пеп здобув із Барселоною, а п’ять – уже з Манчестер Сіті.
Цікаво, що серед команд, які Гвардіола долає найчастіше, Реал стоїть в одному ряду з клубами АПЛ. Частіше він перемагав лише Арсенал, Бернлі, Челсі, Манчестер Юнайтед, Вест Гем, Борнмут, Евертон, Лестер, Ньюкасл та Фулгем. Для мадридського гранда така компанія виглядає непривітною.
«Ми ще не готові виграти Лігу чемпіонів»
Після матчу Гвардіола визнав, що команда не видала ідеальної гри: Реал несподівано відмовився від високого пресингу, опустився нижче, і Сіті довго не міг знайти ключ до оборони. Тренер відзначив швидкість Родріго, Вінісіуса та Беллінгема й наголосив, що без роботи в захисті попереду залишатися небезпечно.
Окремо Пеп зупинився на Ерлінгу Голанді: статистика форварда вражає, але, за словами тренера, норвежця потрібно частіше залучати до гри, адже в останніх матчах він випадав із комбінацій.
Попри перемогу на одному з найскладніших стадіонів світу, Гвардіола заявив, що Сіті «ще не готовий» виграти Лігу чемпіонів зараз. На його думку, у лютому команда буде в кращій формі, а наразі головна мета – утриматися в першій вісімці турнірної таблиці основного етапу. Після перемоги в Мадриді в «містян» 13 очок і четверта позиція, тоді як Реал із 12 очками опинився на сьомому місці.
Що далі: тиск на Алонсо та довга дистанція Ліги чемпіонів
У наступному турі Реал прийматиме Монако, а Манчестер Сіті вирушить у гості до Буде-Глімта. Обидва матчі відбудуться 20 січня 2026 року й можуть серйозно вплинути на розстановку сил у верхній частині загальної таблиці.
Для Сіті це шанс закріпитися в топ-8 і спокійно готуватися до плей-оф. Для Реала – перевірка нервів і тренерського авторитету Хабі Алонсо. На тлі чуток про напругу в роздягальні, травм та втрати очок у Ла Лізі кожен наступний матч дедалі більше схожий на іспит. Раніше ми писали про матч Барселона – Айнтрахт.