Нові рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо навчання під час повітряних тривог викликали активні суперечки серед батьків і педагогів. Найбільше запитань спричинило положення, за яким сигнал повітряної тривоги під час дистанційного навчання більше не означає автоматичного завершення уроку. Водночас у МОН наголошують: першочерговою умовою залишається безпека учнів та вчителів. Про це пише InfoOnline.
Якщо учень або педагог у момент оголошення тривоги перебуває не в безпечному місці, синхронний урок можна перервати на час переходу в укриття. Після цього заняття може продовжитися — але тільки за наявності технічної можливості. Саме ця нова модель і стала предметом дискусії: батьки та вчителі запитують, хто має переконатися, що дитина справді перебуває в безпеці.
Що насправді рекомендує МОН
МОН оприлюднило методичні рекомендації щодо організації навчання в умовах повторюваних і тривалих повітряних тривог 14 вересня 2026 року.
Головна зміна полягає в тому, що повітряна тривога сама по собі не повинна автоматично означати припинення всього освітнього процесу. Якщо діти та педагог уже перебувають у належно облаштованому укритті або іншому безпечному місці, навчання може продовжуватися.
Можливі різні формати: продовження уроку, читання, самостійна робота, консультація, виконання проєктних завдань або інша діяльність, яку школа вважає доцільною в конкретній ситуації.
Тобто рекомендації не передбачають, що дитина має залишатися біля комп’ютера замість того, щоб іти в укриття.
А що з дистанційними уроками
Для дистанційного навчання МОН окремо передбачило такий алгоритм: якщо на момент оголошення тривоги вчитель або учні не перебувають у безпечному місці, синхронне заняття можна тимчасово зупинити.
Після переходу в укриття урок може відновитися, якщо є інтернет, електроенергія та інші необхідні умови. Для дітей, які з об’єктивних причин не можуть підключитися з укриття, школа має забезпечити можливість опрацювати матеріал асинхронно.
Таким чином, рекомендації фактично дозволяють продовження онлайн-уроку під час тривоги, але не вимагають від дитини залишатися на зв’язку за будь-яких обставин.
Чому українців обурили нові правила
Найбільше дискусій виникло саме навколо практичної реалізації рекомендацій.
Українська педагогиня Юлія Коваль звернула увагу на нововведення у TikTok, після чого в коментарях розгорнулася суперечка. Частина батьків та освітян запитувала, як учитель, який бачить на екрані 20–30 школярів, може перевірити, чи справді кожен із них перебуває в укритті.
Інші користувачі нагадували про практичні проблеми: в укритті може не бути інтернету, мобільного зв’язку чи місця, де вчитель може спокійно проводити онлайн-заняття. У сім’ї також може бути кілька дітей, яким одночасно потрібно навчатися дистанційно з одного безпечного приміщення.
«Учителю вести урок чи перевіряти, де кожна дитина?»
Саме питання контролю за безпекою стало одним із центральних у дискусії.
За повідомленнями медіа, частина педагогів зазначала: під час дистанційного уроку вони фізично не можуть визначити, де перебуває кожен учень. Камери можуть бути вимкнені, а дитина може підключатися без участі дорослих.
Натомість інша частина коментаторів вважає, що під час дистанційного навчання вдома саме батьки або інші законні представники мають передусім організувати безпечне перебування дитини.
Закон України «Про освіту» справді покладає на батьків обов’язок дбати про фізичне та психічне здоров’я дитини й сприяти виконанню нею освітньої програми. Водночас це не скасовує обов’язків закладу освіти щодо належної організації освітнього процесу.
Тому зводити питання до формули «відповідають лише батьки» або «відповідає лише вчитель» було б надто спрощено.
Що має робити дитина, коли почалася тривога
Із рекомендацій МОН випливає чіткий пріоритет: спочатку — безпечне місце, потім — навчання.
Якщо дитина слухає онлайн-урок удома і починається повітряна тривога, вона має перейти до укриття чи іншого визначеного родиною безпечного місця. Якщо через це неможливо залишатися на уроці, дитина не повинна втрачати можливість опрацювати матеріал — школа має запропонувати асинхронний варіант.
Так само вчитель не повинен продовжувати проводити урок із небезпечного місця.
Навчання можуть продовжувати і в шкільному укритті
Нові правила стосуються не лише дистанційного формату.
МОН пропонує школам, де тривоги часто тривають довго, облаштовувати укриття таким чином, щоб там можна було продовжувати заняття. Для цього потрібні місця для учнів, освітлення, електроживлення та, за можливості, інтернет.
26 вересня міністерство додатково рекомендувало під час тривалих тривог за можливості проводити заняття безпосередньо в облаштованих укриттях. Тривалість уроків у таких умовах може скорочуватися до 30 або 40 хвилин, зокрема для організації ротації класів.
Якщо тривоги тривають годинами
МОН передбачило окремий сценарій і для регіонів, де повітряні тривоги виникають часто.
Якщо вони систематичні або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендують не намагатися щоразу імпровізувати, а перейти до заздалегідь визначеного формату — навчання в укритті, дистанційного чи іншої адаптованої моделі.
Школи мають заздалегідь визначити, хто ухвалює рішення про зміну формату, як змінюється розклад та як про це повідомляють батькам і учням.
Чи зобов’язані всі діти сидіти онлайн під час тривоги
Ні.
Якщо дитина не може підключитися до уроку з безпечного місця через відсутність інтернету, електрики або належних умов, для неї має бути доступний асинхронний формат.
Тож формулювання «МОН дозволило уроки під час тривоги» потребує важливого уточнення: міністерство дозволило не припиняти автоматично освітній процес після сигналу, якщо його можна безпечно продовжувати.
Обов’язку залишатися онлайн ціною власної безпеки рекомендації не встановлюють.
Чому суперечка навколо рекомендацій не вщухає
Головна проблема нової моделі полягає не стільки в самому дозволі продовжувати заняття, скільки в різних умовах, у яких перебувають українські сім’ї та школи.
Одні діти мають повноцінне домашнє укриття з інтернетом. Інші під час тривоги спускаються в підвал, паркінг або станцію метро, де провести відеоурок практично неможливо. Так само далеко не кожне шкільне укриття має стабільний зв’язок і достатньо місця для повноцінних занять.
Саме тому МОН не встановило одну модель для всієї країни, а залишило школам можливість адаптувати навчання залежно від безпекової ситуації та своїх ресурсів.
Читайте також 1 вересня 2026 року: чи підуть діти до школи очно і від чого залежатиме формат навчання.
