У Києві та частині регіонів України фіксують проблеми з доступом до Інтернету після серії російських атак на телекомунікаційну інфраструктуру. За останні дні пошкоджень зазнали одразу кілька столичних дата-центрів, вузлове обладнання та інфраструктура українських провайдерів. Прро це повідомляє InfoOnline.
Після атаки 23 вересня проблеми зі зв’язком виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та Київської області, повідомляло Міністерство цифрової трансформації. Перебої торкнулися не лише столиці: через пошкодження київського вузла частина користувачів мала проблеми також у Вінниці та Хмельницькій області.
Розповідаємо, що відбувається з українським Інтернетом, які провайдери постраждали та чи може країна залишитися без зв’язку.
Що сталося з Інтернетом у Києві
Перші масштабні проблеми зафіксували після російської атаки 23 вересня.
Тоді були пошкоджені дата-центри, де розміщувалося обладнання провайдерів «Павутина» та UTELS. У UTELS повідомляли, що вузлове обладнання залишилося без електроживлення, через що можливі перебої в роботі мережі та доступі до послуг. Аварійні бригади почали відновлювати інфраструктуру та розгортати резервні лінії.
За даними Мінцифри, у той день проблеми з Інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств столиці та Київщини.
Які провайдери та дата-центри постраждали
Згодом масштаби пошкоджень стали більшими.
Про проблеми з інфраструктурою повідомили «Домонет», Kievnet та Faust. У «Домонеті» заявляли про пошкодження комутаційного обладнання та тимчасову нестабільність доступу до мережі.
Пошкоджень також зазнали потужності MiroHost та Cityhost, а основний вузол Etherlink у Києві був пошкоджений настільки, що компанія повідомила про необхідність перенести ядро мережі на іншу локацію.
Окремо постраждав великий дата-центр у КВЦ «Парковий». Сам комплекс після атаки тимчасово призупинив роботу, а адміністрація повідомила про проведення експертної оцінки пошкоджень.
25 вересня пошкодили дата-центр «Датагруп»
Серія ударів по цифровій інфраструктурі продовжилася.
25 вересня оператор «Датагруп», що входить до групи DVL разом із Volia та lifecell, повідомив про пошкодження свого дата-центру в Києві.
У компанії зазначили, що працівники не постраждали, дані клієнтів збережені, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків. Фахівці почали оцінювати масштаби руйнувань та відновлювати інфраструктуру.
Це один із прикладів того, як резервування мереж дозволяє уникнути повної зупинки сервісів навіть після фізичного пошкодження обладнання.
Чому проблеми виникли не лише в Києві
Дата-центри та великі вузли обміну трафіком можуть обслуговувати користувачів далеко за межами міста, де фізично розташоване обладнання.
Так, провайдер Crazy Network повідомляв про проблеми після ураження центрального вузла обміну трафіком у Києві. Перебої з Інтернетом і телефонією тоді виникли у частини абонентів у Києві, Вінниці та Хмельницькій області.
Тому пошкодження одного великого київського вузла теоретично може позначитися на роботі мереж одразу в декількох регіонах.
Чи справді Росія цілеспрямовано б’є по Інтернету
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія завдала ударів по великих українських дата-центрах, прагнучи порушити потік інформації.
За його словами, така інфраструктура має критичне цивільне значення, зокрема тому, що забезпечує доступ до оперативних повідомлень про ракетні та дронові загрози. Це оцінка українського уряду щодо мети російських ударів.
Протягом 23–25 вересня підтверджені пошкодження кількох різних телекомунікаційних і дата-центрових об’єктів у Києві.
Чи може вся Україна залишитися без Інтернету
Повне одночасне відключення Інтернету по всій країні наразі вважають малоймовірним.
Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» заявив, що українська мережа має розподілену структуру та велику кількість каналів, тому пошкодження окремих дата-центрів не має призвести до відключення цілих областей або всієї країни.
Водночас, за його оцінкою, локальні перебої можливі, особливо там, де пошкоджене конкретне обладнання провайдера.
Фактична ситуація може відрізнятися залежно від провайдера, району та наявності резервних маршрутів передачі даних.
Чому Інтернет може працювати повільно, а не зникнути повністю
Навіть якщо домашнє підключення формально залишається активним, користувач може помітити:
- падіння швидкості;
- періодичне зникнення мережі;
- високий ping;
- проблеми з окремими сайтами чи сервісами;
- перебої з IP-телефонією;
- довше завантаження відео та файлів.
Після пошкодження основного вузла провайдери можуть переводити трафік на резервні маршрути. Вони дозволяють зберегти зв’язок, але іноді мають меншу пропускну здатність.
Що робити, якщо домашній Інтернет зник
Якщо мережа раптово не працює після обстрілу, спочатку варто перевірити офіційні повідомлення свого провайдера. У нинішній ситуації проблема може бути не у домашньому роутері, а на магістральному вузлі або в дата-центрі.
Перезавантаження роутера має сенс лише після того, як ви переконалися, що оператор не повідомляє про загальну аварію.
Для резервного зв’язку корисно мати мобільний Інтернет від іншого оператора, заряджений павербанк і, якщо це підтримує ваш провайдер, GPON-підключення з автономним живленням роутера та оптичного термінала.
Що з мобільним Інтернетом
Мобільні мережі також залежать від електроживлення та магістральних каналів зв’язку, але оператори використовують резервування та альтернативні маршрути.
Під час масових перебоїв домашнього Інтернету навантаження на мобільну мережу різко зростає, тому швидкість 4G або 5G може тимчасово падати навіть без пошкодження найближчої базової станції.
У критичний момент краще не завантажувати великі файли та не вмикати відео у максимальній якості — це допомагає зменшити навантаження на мережу.
Чи може подорожчати домашній Інтернет
Сергій «Флеш» припустив, що вартість послуг у перспективі може зрости через необхідність відновлювати пошкоджене обладнання та створювати додаткове резервування. Водночас це не офіційне повідомлення про підвищення тарифів і не означає, що всі провайдери найближчим часом переглянуть ціни.
Конкретні тарифи кожен оператор встановлює окремо.
Атаки на Київ продовжуються
У ніч та вранці 26 вересня Київ і Київська область знову перебували під атакою російських безпілотників. У столиці зафіксували пошкодження та пожежі у кількох районах, а на Київщині наслідки атаки були у Бориспільському, Обухівському та Бучанському районах.
Станом на 26 вересня немає підтверджених офіційних даних, що саме ця ранкова атака спричинила нове масштабне пошкодження дата-центрів. Тому нинішні перебої не варто автоматично пов’язувати з кожним новим ударом — частина мереж усе ще може відновлюватися після атак попередніх днів.
Що відомо про перебої з Інтернетом на 26 вересня
За останні кілька днів російські удари пошкодили низку дата-центрів і мережевих вузлів у Києві. Серед компаній, які повідомляли про наслідки, — UTELS, «Павутина», «Домонет», Kievnet, Faust, Etherlink, MiroHost, Cityhost та «Датагруп».
Наймасштабніша офіційно названа оцінка — близько 100 тисяч домогосподарств Києва та області, у яких після атаки 23 вересня виникли проблеми з Інтернетом.
Повного відключення України від мережі наразі не прогнозують, проте локальні перебої можуть повторюватися, особливо якщо атаки на телекомунікаційну інфраструктуру триватимуть.
Читайте також Домашній інтернет в Україні більше не буде дешевим: скільки доведеться платити після атак.
