У Північній Ірландії знову зафіксували вірус, про який фермери ЄС давно не хочуть чути – блютанг, або «катаральна лихоманка овець», відомий під назвою «синій язик». Його виявили у двох корів на фермі в графстві Даун під час огляду скотобійні наприкінці жовтня, повідомляє InfoOnline за інформацією BBC.
Для людей вірус безпечний, м’ясо та молоко залишаються придатними до споживання. Але для худоби це — серйозний удар: хвороба може стати смертельною, а спалах означає обмеження на переміщення та торгівлю тваринами. Для агросектору це завжди про гроші, ризики й довгі місяці відновлення.
Що таке вірус «синій язик» і кому він загрожує
Блютанг — це вірусне захворювання, що вражає жуйних тварин. Під ударом:
- корови та вівці
- кози
- олені та інші дикий копитні
- верблюди, лами, альпаки
Коні, свині та собаки при цьому залишаються осторонь — вони до цього вірусу не чутливі.
Назва «синій язик» з’явилася не випадково. У важких випадках у тварини набрякає язик і слизові оболонки, через порушення кровообігу вони можуть синіти. Це вже ознака важкого, часто загрозливого для життя стану.
Симптоми блютанга: як виглядає «синій язик» у худоби
Клінічна картина залежить від виду тварини, віку та загального стану організму. Часто першим сигналом стає раптова млявість і відмова від корму, але далі симптоми наростають.
У овець та кіз ветеринари найчастіше спостерігають:
- виразки в ротовій порожнині та на носі;
- рясне слиновиділення та виділення з очей і ніздрів;
- набряк губ, язика, голови, шиї;
- почервоніння шкіри, підвищення температури;
- кульгавість через ураження зони копит.
У корів перебіг інколи м’якший, але також небезпечний. Тварини виглядають пригніченими, мають ерозії навколо рота та носа, червоні очі й слизові, знижений апетит і падіння надоїв.
Дорослі корови та вівці можуть переносити вірус тижнями без явних симптомів, залишаючись джерелом інфекції для комах-переносників. Особливо небезпечним блютанг є для вагітних самок: зростає ризик викиднів, мертвонароджень, народження слабких, сліпих або фізично деформованих ягнят і козенят.
Чи небезпечний «синій язик» для людей і продуктів
Це ключове питання для споживачів, і відповідь доволі заспокійлива. Блютанг не передається людям.
Вірус не поширюється через молоко, м’ясо чи інші продукти тваринного походження. Навіть якщо тварина перехворіла, це не становить загрози для людей у контексті харчової безпеки.
Головний удар хвороби — по фермерських господарствах, племінній роботі, експорту та локальній економіці регіону, де спалахнули випадки.
Як поширюється блютанг
На відміну від класичних інфекцій, блютанг не передається «тварина від тварини» при прямому контакті. Вірус подорожує разом із дрібними кусючими мошками — мокрецями (рід Culicoides).
Комаха кусає інфіковану тварину, «підхоплює» вірус, а потім передає його наступному жертвові. Цикл повторюється доти, доки є чутливі тварини та сприятливі умови.
Тішити тут нічим: мокреці люблять тепло та вологість, а зміна клімату розширює ареал їхнього проживання. Тепліші зими означають, що комахи виживають довше, а вірус зберігається в популяції. Плюс вітер може переносити інфікованих комах на значні відстані, тому хвороба здатна перескакувати кордони без участі транспорту чи торгівлі.
«Синій язик» у Європі: де вже були спалахи
Останні роки блютанг нагадує про себе все частіше. Один із найпомітніших спалахів — Нідерланди у 2023 році, де загинули десятки тисяч овець. Згодом хвороба з’явилася у Великій Британії: комахи, перенесені вітром, інфікували тварин на південному сході Англії.
За даними міжнародних ветеринарних організацій, вірус «закріпився» всюди, де є стабільні популяції мокреців і м’які зими. Він постійно циркулює в частині країн Африки, Азії та Латинської Америки, де спалахи мають регулярний, майже «сезонний» характер.
Європейські країни, які прагнуть зберігати статус «вільних від блютанга», змушені швидко реагувати на поодинокі випадки: вводити карантин, обмежувати переміщення тварин, посилювати контроль на кордонах та в скотобійнях.
Чи є вакцина від «синього язика»
Добра новина для фермерів: вакцини проти блютанга існують і використовуються в різних країнах світу, зокрема у США, Великій Британії, Китаї, Індії та Малайзії.
Експерти наголошують, що найкращий спосіб боротьби з хворобою — саме профілактична вакцинація тварин до сезону активності комах. Це особливо актуально для регіонів, де вірус уже фіксували раніше.
Однак реальність складніша за підручник. Масова вакцинація залежить від кількох чинників:
- економічної ситуації фермерських господарств;
- політики держави щодо компенсацій та програм підтримки;
- доступності вакцин та логістики їхнього постачання.
У країнах, де блютанг давно «свій», не завжди існує чіткий, єдиний протокол — десь вакцинують лише високоризикові регіони, десь ухвалюють рішення ситуаційно.
Чому зміна клімату підсилює ризики нових спалахів
Тема блютанга довго була суто ветеринарною, але тепер її дедалі частіше згадують у контексті кліматичних змін.
Потепління, зміна схем вітру, частіші періоди аномальної спеки й дощів створюють комфортніші умови для мокреців. Там, де раніше вони не зимували, тепер можуть переживати холодний сезон і знову атакувати худобу навесні.
Це означає, що ризики:
- зміщуються на північ, у регіони, де фермери ніколи не стикалися з «синім язиком»;
- стають менш передбачуваними — спалахи можуть виникати у «нетипових» місцях;
- змушують держави переглядати системи моніторингу та реагування.
Саме ці нові зони — найбільш вразливі, бо тварини там не мають імунітету, а фермери й служби не завжди готові до швидких дій.
Як країни стримують вірус
У державах, які офіційно вважаються вільними від блютанга, підхід до спалахів жорсткий. Часто йдеться про негайне знищення інфікованих тварин, встановлення зон спостереження та обмеження на переміщення стада.
Такі заходи болючі для фермерів, проте дозволяють уникнути масштабного поширення вірусу. Регулярне тестування, електронний облік тварин, контроль за перевезенням худоби між регіонами стали нормою для багатьох країн ЄС.
Практичні поради фермерам: як захистити стадо від «синього язика»
Фінальна лінія оборони — сам фермер і його менеджмент. Захист від блютанга складається з декількох рівнів:
По-перше, важливо бути в курсі офіційних рекомендацій у своїй країні: стежити за повідомленнями ветеринарних служб, оновленням правил перевезення тварин і вимогами щодо вакцинації.
По-друге, варто мінімізувати контакт худоби з комахами. Для цього використовують репеленти, обробку приміщень від мошок, захисні сітки та утримання тварин у закритих загонах у період найбільшої активності мокреців.
По-третє, у регіонах ризику доцільно робити щеплення, якщо держава офіційно дозволяє та забезпечує вакциною.
По-четверте, усіх новоприбулих тварин варто ізолювати на карантин і спостерігати за ними перед включенням до основного стада. Це допомагає «перехопити» проблему на ранній стадії.
Блютанг, або «синій язик», супроводжує фермерів світу вже понад століття. Однак кожен новий спалах у Європі — це нагадування, що в епоху кліматичних змін навіть «знайомі» хвороби здатні поводитися по-новому. Раніше ми писали про переповнені склади масла в Україні.