Офіс президента отримав нового керівника, і ним став Кирило Буданов — людина, яку країна звикла бачити в контексті спецоперацій, прогнозів і фронтової логіки. Зеленський пояснив рішення просто: Україні потрібно більше зосередженості на безпеці, розвитку Сил оборони та дипломатії.
Сам Буданов підтвердив, що прийняв пропозицію, повідомляє InfoOnline за інформацією від DW. Він назвав нову посаду ще одним рубежем відповідальності та заявив, що продовжує служити Україні.
Що сталося: Буданов офіційно очолив ОП
Президент повідомив, що Офіс президента працюватиме насамперед під завдання безпеки, оборони та переговорів. Формулювання важливе: це не про “реорганізацію паперів”, а про новий центр тяжіння у державній системі.
Буданов у своєму коментарі зробив акцент на стратегічній безпеці. Тобто його роль подають як ключову для координації критичних рішень у війні та дипломатії.
Хто очолив ГУР після Буданова
Паралельно Зеленський оголосив наступника Буданова в ГУР. На чолі Головного управління розвідки він захотів бачити Олега Іващенка — керівника Служби зовнішньої розвідки. Призначення оформили указом.
Це виглядає як спроба не “переривати лінію” розвідки. Водночас відбувається перезбір керівних ролей: один ключовий гравець переходить у політичний штаб, інший — заходить у розвідку.
Чому це рішення виглядає різким і невипадковим
Зазвичай керівник Офісу президента — цивільний політичний менеджер. Цього разу Банкова ставить на бойового генерала й очільника найвпливовішої спецструктури. Сам факт такого вибору читається як сигнал: центр ухвалення рішень хочуть “підтягнути” ближче до безпекової логіки.
Тут є й інше. Буданов — фігура з високою впізнаваністю. Тому його поява в ОП одразу змінює тон комунікації. Вона може стати жорсткішою, прямішою і більше “про результат”.
Що зміниться в переговорах
Зеленський прямо згадав дипломатичний трек у перемовинах. Це означає, що ОП хоче сильнішої координації між фронтом, розвідданими й переговорною позицією.
Окремо президент доручив Буданову у взаємодії з секретарем РНБО Рустемом Умєровим і “іншими керівниками й інституціями” оновити та подати на затвердження стратегічні основи оборони й розвитку держави. Це звучить як підготовка великого рамкового плану, який має звести оборону, ресурси та політику в одну конструкцію.
Ротації в МВС і ДПСУ
У заяві прозвучала ще одна деталь: Зеленський анонсував зміни підходів у роботі Держприкордонслужби. Він повідомив, що міністр Клименко невдовзі представить кандидатури на заміну керівника ДПСУ, а Сергій Дейнеко продовжить роботу в системі МВС.
Це важливо, бо показує: призначення Буданова — не одиночний хід. Це частина ширшого перезбирання безпекового управління.
Що відомо про Буданова
Буданов очолював ГУР із 5 серпня 2020 року. До цього він працював у Службі зовнішньої розвідки. Його кар’єра майже 20 років пов’язана з військовою розвідкою та спецпідрозділами.
З початку бойових дій на Донбасі він брав участь у розвідувальних і диверсійних операціях та, за його словами, отримував поранення. У його біографії згадують і гучну операцію в Криму в 2016 році. Також відомо про спробу замаху на нього у 2019-му.
Окрема лінія — публічність. Буданов був серед небагатьох високопосадовців, які ще в листопаді 2021 року публічно попереджали про ризик повномасштабного вторгнення Росії.
Три найімовірніші наслідки
Це призначення вже працює як політичний тригер. Воно запускає нові очікування і нові страхи.
По-перше, ОП може перетворитися на штаб безпекової координації. Там швидше зводитимуть докупи фронт, ресурси та дипломатію.
По-друге, зросте персональна відповідальність ОП за стратегічні рішення. Буданов не може залишатися “коментатором війни”. Йому доведеться показувати результат у системі, де кожен крок бачить країна.
По-третє, це може змінити внутрішньополітичний баланс. Буданов заходить у центр державної вертикалі, а це завжди означає нові правила гри для оточення. Раніше ми писали про приєднання України до роумінгу ЄС.