Політична температура в Україні зросла ще вище. На тлі розслідування НАБУ щодо масштабної корупційної схеми в енергетиці Верховна Рада 19 листопада проголосувала за відставку міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. Формально це — кадрові рішення. Фактично ж ідеться про відповідь парламенту й Банкової на один із найгучніших антикорупційних кейсів воєнного часу, пише InfoOnline за даними hromadske.
Як голосувала Верховна Рада 19 листопада: результати по міністрах
Парламентське голосування перетворилося не просто на технічну процедуру, а на публічний тест готовності Ради реагувати на антикорупційні розслідування.
За відставку Германа Галущенка депутати віддали 323 голоси «за». Жоден з присутніх не проголосував проти. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук одразу на місці підписав постанову про його звільнення. Такий темп мав продемонструвати: рішення остаточне, затягування не буде.
Звільнення Світлани Гринчук підтримали 315 народних депутатів. Обидва міністри в момент голосування в сесійній залі не були присутні. Офіційно уряд представляв віцепрем’єр з питань євроатлантичної інтеграції Тарас Качка — прем’єрка Юлія Свириденко, за словами Стефанчука, у цей час вела перемовини з МВФ.
Перед тим шлях до голосування виявився нервовим. 18 листопада фракція «Європейська солідарність» заблокувала трибуну, вимагаючи звіту прем’єрки, міністра енергетики та міністра юстиції. Скандування «Уряд геть» зірвало розгляд питання про відставку. Наступного дня сценарій повторився, але після перерви трибуну розблокували, і голосування таки відбулося.
Чому відставили Германа Галущенка
Питання «чому звільнили Германа Галущенка» напряму прив’язане до антикорупційного розслідування НАБУ й САП. До липня 2025 року Галущенко очолював Міністерство енергетики, а потім очолив Мін’юст. Саме період його роботи в енергетиці now опинився у фокусі слідства.
НАБУ оприлюднило аудіозаписи в межах операції «Мідас», де фігурує міністр енергетики, який на той час відповідав за ключові рішення в секторі. Слідчі заявляють про корупційну організацію, що системно брала «відкати» з контрактів «Енергоатому». На тлі цих записів, за даними слідства, Галущенко став одним із політичних бенефіціарів енергетичної вертикалі, яка опинилася в центрі справи.
Після публічної заяви президента Володимира Зеленського 12 листопада про необхідність відставки Галущенка та Світлани Гринчук, Кабмін відсторонив міністра юстиції від виконання обов’язків. Подальший крок — фактичне голосування у Верховній Раді — завершило його перебування в уряді.
Хто така Світлана Гринчук і чому Рада також проголосувала за її відставку
Світлана Гринчук очолила Міноборенерго після того, як Герман Галущенко перейшов до Міністерства юстиції. За версією САП, один із фігурантів справи «Мідас» проводив співбесіду з Гринчук перед її призначенням, що додає політичної токсичності історії.
У розслідуванні НАБУ вказується, що організатори схеми з «відкатами» зберігали вплив на міністерську вертикаль і після ротацій в уряді. Саме тому питання «чому звільнили Світлану Гринчук» у парламенті тісно звучало в одному ряду з прізвищем Галущенка.
Зрештою, на тлі оприлюднених матеріалів, відставки вимагали не лише антикорупційні органи, а й частина депутатів, які наполягали: без політичної відповідальності верхівки історія з «Енергоатомом» виглядатиме незавершеною.
Що таке операція НАБУ «Мідас» і як пов’язані «Енергоатом» та міністри
Відповідаючи на запит користувачів «операція Мідас НАБУ» та «корупційна схема в Енергоатомі», варто пояснити конструкцію справи, у яку вписані прізвища міністрів.
10 листопада НАБУ повідомило про масштабну операцію «Мідас» з викриття корупційної схеми у сфері енергетики. За версією слідства, основний механізм виглядав як «шлагбаум» для контрагентів «Енергоатому».
У матеріалах слідства йдеться про таку логіку:
Спершу постачальники заходили в систему з контрактами на поставку товарів чи послуг для «Енергоатому». Після цього, за даними НАБУ, представники злочинної організації вимагали від 10% до 15% «відкату» від суми контракту.
Ті, хто погоджувався, отримували гарантії відсутності блокування платежів і подальших проблем зі статусом постачальника. Ті, хто відмовлявся, ризикували затримками оплат, втратою договорів або взагалі виходом із ринку.
Слідчі стверджують, що за цією схемою було легалізовано близько 100 мільйонів доларів. Для відмивання коштів використовували окремий офіс у Києві, пов’язаний з родиною колишнього нардепа й нинішнього сенатора РФ Андрія Деркача.
Саме в цьому контексті прокурор САП публічно назвав серед ключових фігурантів бізнесмена Тимура Міндіча («Карлсон») та Олександра Цукермана («Шеф»), які, за версією слідства, мали вплив на рішення в енергетичному секторі, зокрема й на міністра енергетики Германа Галущенка.
Хто фігурує у справі «Мідас»: прізвища, ролі та статуси
Окремо користувачі шукають, «хто фігурує в справі Мідас» та «які підозри вже оголошено». На сьогодні НАБУ й САП повідомили про підозри сімом учасникам організації, п’ятьох затримано й відправлено під варту.
До переліку фігурантів офіційно відносять:
- бізнесмена Тимура Міндіча — за версією слідства, одного з керівників схеми, який фігурує як «Карлсон»;
- колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка («Рокет»);
- виконавчого директора з фізичного захисту й безпеки АТ «НАЕК “Енергоатом”» Дмитра Басова («Тенор»);
- чотирьох представників так званого бек-офісу з легалізації коштів: Олександра Цукермана («Шугармен»), Ігоря Фурсенка («Рьошик»), Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.
Важливо, що, за даними слідства, саме через цей бек-офіс проходили гроші, які далі виводилися за кордон або переводилися в інші форми активів. Частина підозрюваних уже вийшла під заставу, загальна сума внесених застав сягнула десятків мільйонів гривень. Раніше ми писали про те, що Чернишова відправили під варту.