13 січня Верховна Рада підтримала масштабне кадрове перезавантаження. Парламент звільнив міністра оборони Денис Шмигаль, міністра цифрової трансформації Михайло Федоров та голову СБУ Василь Малюк. Водночас депутати не змогли призначити жодного з них на нові посади. Такого сценарію не очікували навіть у монобільшості, повідомляє InfoOnline за даними LB.ua. Засідання затягнулося на цілий день і завершилося паузою. Країна фактично залишилася без ключових керівників у секторі безпеки та енергетики.
За що звільнили Дениса Шмигаля
Перед відставкою Денис Шмигаль звітував про шість місяців роботи у Міноборони. Він говорив про запуск контрактів служби, інститут військового омбудсмана та покращення постачання зброї. За його словами, армія отримала понад два мільйони дронів. Також ішлося про щоденні удари по ворожій інфраструктурі. Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія назвав роботу Шмигаля однією з найефективніших. Саме тому йому пропонували очолити Міненерго. Утім, опозиція назвала звільнення безпідставним і ризикованим.
Чому Рада не призначила Шмигаля міністром енергетики
Після звільнення депутати мали одразу проголосувати за нове призначення. Однак за кандидатуру Шмигаля не вистачило 16 голосів. За нього проголосували лише 210 парламентарів. Навіть частина монобільшості не підтримала рішення. Це стало першим серйозним збоєм дня. Спікер Руслан Стефанчук оголосив перерву для консультацій. Вони результату не дали.
Михайло Федоров: чому його звільнили з Мінцифри
За відставку Михайло Федоров проголосували 270 депутатів. Йому дякували за проєкт «Україна в смартфоні» та розвиток цифрових сервісів. Водночас опозиція не розуміла логіки такого рішення. Депутати застерігали, що оборона — це не лише технології. Сам Федоров говорив про трансформацію держави та нову модель управління. Йому пропонували очолити Міноборони.
Чому не дійшли до голосування за Федорова в Міноборони
Після провалу з Міненерго Рада намагалася змінити порядок денний. Пропозицію перейти до призначення Федорова підтримали лише 206 депутатів. Цього знову не вистачило. У результаті питання навіть не винесли на фінальне голосування. Кадрові рішення перенесли. У фракціях почалися нічні переговори.
Василь Малюк: за що звільнили голову СБУ
Відставка Василь Малюк стала найбільш драматичною. Комітет з нацбезпеки спершу не підтримав це рішення. Опозиція вимагала його виступу у залі. Депутати нагадували про спецоперації та роботу СБУ під час війни. Утім, фракція влади наполягала, що Малюк сам написав заяву. За його звільнення проголосували 235 депутатів.
Хто і чому підтримав відставку Малюка
Голова фракції Слуга народу наполягав на повазі до рішення Малюка. Тимчасовим виконувачем обов’язків запропонували Євген Хмара. Частина опозиції назвала процедуру скороченою та сумнівною. Водночас кілька фракцій підтримали рішення як політичну необхідність. Сам Малюк заявив, що планує залишитися в системі СБУ.
Чому провалилися всі призначення одразу
Після звільнень Рада мала затвердити нових керівників одразу трьох органів. Проте голосів не вистачило жодного разу. Усередині монобільшості заговорили про неформальні групи впливу. Депутати визнавали, що частина колег просто не голосувала. Це стало несподіванкою для керівництва парламенту. Засідання завершили достроково.
Коли повернуться до голосувань
Керівництво Ради пообіцяло повернутися до кадрових рішень наступного дня (14 січня). Консультації тривають у закритому режимі. Чи вдасться зібрати голоси — поки невідомо. Політична напруга зберігається. В умовах війни така пауза виглядає особливо ризикованою. Раніше ми писали про те, що у Львові запрацював 5G.