Для домашньої консервації підходять далеко не всі томати. Великі салатні помідори часто мають занадто соковиту м’якоть, тонку шкірку та можуть тріскатися у банці. Для маринування краще обирати щільні, м’ясисті та врожайні сорти з невеликою кількістю насіння. Про це пише InfoOnline.
Є сорти, які за правильного догляду буквально обвішані плодами. Такі помідори зручно консервувати цілими, готувати з них соуси, аджику, томатний сік і заготовки на зиму.
Розповідаємо про три врожайні сорти помідорів для консервації, які варто посадити наступного сезону.
Ріо Гранде
Ріо Гранде — один із найвідоміших сортів сливоподібних томатів для переробки та консервації.
Плоди мають видовжену форму, щільну м’якоть і міцну шкірку. Саме тому вони добре переносять термічну обробку та не так легко розповзаються після заливання гарячим маринадом.
Ще одна перевага — дружне плодоношення. За сприятливих умов на кущах утворюється багато помідорів приблизно однакового розміру.
Чому підходить для консервації:
- щільна м’якоть;
- небагато зайвої рідини;
- міцна шкірка;
- зручна видовжена форма;
- хороша врожайність;
- плоди легко поміщаються у банки.
Ріо Гранде можна використовувати не лише для маринування цілими плодами. Він добре підходить для томатної пасти, кетчупів, соусів та аджики, оскільки для отримання густої консистенції потрібно випаровувати менше води.
Де Барао червоний
Ще один фаворит городників — Де Барао.
Цей сорт відомий тривалим плодоношенням і великою кількістю акуратних невеликих томатів. За хороших умов високі кущі формують численні грона, тому в період активного плодоношення зеленого листя справді може бути майже не видно за помідорами.
Плоди Де Барао щільні, овальні та приблизно однакового розміру. Вони зручні для консервування цілими.
Переваги Де Барао:
- рясне плодоношення;
- щільні невеликі плоди;
- добре тримають форму;
- зручні для банок;
- мають приємний кисло-солодкий смак;
- урожай можна збирати протягом тривалого часу.
Водночас потрібно врахувати, що Де Барао — високорослий томат. Кущам потрібні опори, підв’язування та регулярне пасинкування.
Для невеликої теплиці або ділянки це може бути навіть перевагою: рослина росте переважно вгору й дозволяє отримати багато плодів із відносно невеликої площі.
Рома VF
Рома VF — класичний сорт томатів типу «сливка», який особливо цінують саме для переробки.
Його плоди видовжені, м’ясисті та мають невелику кількість насіння і соку. Завдяки цьому Рома чудово підходить для приготування густих домашніх заготовок.
Помідори дозрівають досить дружно, що особливо зручно, коли необхідно одразу назбирати кілька кілограмів для великої партії консервації.
Рома VF добре використовувати для:
- маринування;
- консервування у власному соку;
- лечо;
- аджики;
- кетчупу;
- томатної пасти;
- густих соусів.
Щільна м’якоть є головною перевагою сорту. Після нарізання помідори не виділяють стільки соку, як великоплідні салатні томати.
Які помідори найкраще брати для консервування цілими
Якщо головна мета — мариновані помідори у банках, краще обирати плоди масою приблизно 60–120 грамів.
Вони повинні бути:
- приблизно однакового розміру;
- стиглими, але не перезрілими;
- без тріщин;
- з пружною шкіркою;
- щільними на дотик.
Особливо зручними вважаються сливоподібні та овальні томати. Вони компактно розміщуються у банці й зазвичай мають більш м’ясисту структуру.
Чому салатні помідори гірше підходять для консервації
Великі рожеві або м’ясисті салатні сорти дуже смачні свіжими, однак далеко не завжди зручні для маринування цілими.
Часто вони мають:
- тонку ніжну шкірку;
- багато соку;
- великі насіннєві камери;
- м’яку структуру;
- занадто великий розмір.
Під дією окропу такі томати можуть тріскатися або втрачати форму.
Проте великі помідори чудово підійдуть для соку, соусу чи лечо, де збереження цілісності плода вже не має значення.
Як отримати більше помідорів на кущах
Навіть найврожайніший сорт не покаже свого потенціалу без правильного догляду.
Для рясного плодоношення томатам потрібне сонячне місце. Більшість сортів бажано висаджувати там, де рослини отримують щонайменше 6–8 годин прямого сонця на день.
Не менш важливо не загущувати посадки. Якщо кущі розташовані надто близько, вони конкурують за світло та поживні речовини, а повітря між ними циркулює гірше.
Поливати томати краще рясно, але не надто часто, орієнтуючись на стан ґрунту. Постійне чергування сильного пересихання та надмірного поливу може сприяти розтріскуванню плодів.
Високорослі сорти також необхідно своєчасно підв’язувати та формувати.
Не перегодуйте томати азотом
Одна з типових помилок городників — надмірне внесення азотних добрив.
У такій ситуації рослина може виглядати дуже потужною: утворює велике темно-зелене листя та товсті стебла, але при цьому цвіте й зав’язує плоди значно слабше.
Якщо головна мета — урожай, а не величезний зелений кущ, живлення має бути збалансованим.
У період цвітіння та формування плодів томатам особливо важливі калій і фосфор, але використовувати будь-які добрива потрібно відповідно до інструкції та стану ґрунту.
Який сорт обрати
Для різних заготовок можна посадити одразу кілька типів томатів.
Ріо Гранде — універсальний варіант для банок, соусів та аджики.
Де Барао — хороший вибір для тих, хто хоче багато невеликих цілих помідорів і готовий підв’язувати високі кущі.
Рома VF — особливо вдала для густої томатної пасти, кетчупів, лечо та консервування у власному соку.
Якщо місця на городі достатньо, найпрактичніше посадити всі три сорти. Тоді частину врожаю можна закрити цілими плодами, а решту використати для соусів та інших домашніх заготовок.
Головне — пам’ятати: фраза про те, що «плодів більше, ніж листя», не є гарантованою характеристикою жодного сорту. Кількість томатів залежить від погоди, ґрунту, поливу, живлення, формування куща та якості насіння. Проте Ріо Гранде, Де Барао і Рома заслужено цінують саме за рясне плодоношення та щільні плоди, зручні для консервації.
Читайте також Що робити з помідорами у серпні, щоб вони швидше почервоніли.
