Українська блогерка Анна Алхім знову викликала шквал критики після низки суперечливих заяв у соцмережах, заявляє InfoOnline за даними Антикор.
Цього разу вона розповіла, що мешкає в «найбільш російському районі Дубая», спілкується з росіянами і «ніколи не стикалася з негативом».
Крапку в її репутаційній кризі поставило інше зізнання — відвідування концерту російського співака Xolidayboy, який публічно підтримує війну Росії проти України.
«Я живу серед росіян у Дубаї»
Підписники блогерки запитали її, чи може вона спілкуватися з росіянами і як ставиться до них після повномасштабного вторгнення.
У відповідь Алхім опублікувала сторіс, яке стало початком гучного скандалу:
«Зараз мене закидають камінням, але я скажу. Я живу в найбільш російському районі Дубая. Діти, з якими грається Вова, теж росіяни. Ми ніколи не стикалися з негативом. Немає поганих націй — є погані люди».
Блогерка додала, що їй байдуже на думку інших, натякнувши, що не збирається змінювати своє оточення або спосіб життя.
Її позиція одразу викликала хвилю обурення серед українських користувачів. У коментарях їй нагадали, що під час війни подібна «толерантність» виглядає як зневага до тих, хто щодня бореться за свободу України.
Концерт Xolidayboy
Ситуацію загострив новий факт — Алхім відвідала концерт російського виконавця Xolidayboy у Дубаї.
Співак відомий відкритими заявами на підтримку Путіна та війни проти України. Попри це, блогерка не вбачає у своєму вчинку нічого крамольного.
Користувачі соціальних мереж відреагували різко: «Алхім відверто пробила дно. А найсумніше — що багато хто її виправдовує». «Вона платить гроші за концерт артиста, який фінансує війну, а прибуток іде на податки РФ. Це неприйнятно».
У соцмережах нагадали, що блогери з українською аудиторією впливають на громадську думку, і тому не можуть дозволяти собі ігнорувати етичні межі під час війни.
«Музика поза політикою» — чи доречно це під час війни?
Фраза «музика поза політикою», яку часто вживають для виправдання подібних випадків, сьогодні звучить фальшиво.
У контексті повномасштабної агресії Росії будь-які прояви підтримки російської культури або бізнесу сприймаються як участь у пропаганді.
Зараз не йдеться про заборону музики чи мистецтва, а про моральну відповідальність.
Коли український інфлюенсер іде на концерт співака, який виправдовує вбивства українців, — це не просто «вибір особистості», а публічний жест, який може бути витлумачений як байдужість або навіть зрада.
Соцмережі реагують: «Алхім живе у вакуумі»
У Threads і Telegram українці активно діляться думками про цей скандал.
Переважає позиція, що поведінка Алхім виглядає цинічно, зважаючи на те, що її контент і реклама орієнтовані саме на українську аудиторію.
«Українці дають їй перегляди, українські бренди платять за рекламу, а вона ці гроші несе на концерти прихильників війни. Це моральний абсурд».
Інші додають: популярність не знімає відповідальності. У часи війни кожен публічний жест стає політичним — навіть мовчання або байдужість.
Чому історія Алхім стала символом глибшої проблеми
Цей випадок вийшов за межі однієї персони. Він показав глибший розрив у світогляді частини блогерів, які намагаються «жити поза контекстом війни».
Багато з них переїхали за кордон, але продовжують заробляти на українській аудиторії, не демонструючи позиції чи підтримки країни.
У суспільстві дедалі частіше лунає запит на етичну відповідальність публічних людей, навіть якщо вони живуть за межами України.
Реакція Алхім: “Можете мене скасовувати”
Після хвилі критики блогерка заявила, що їй «все одно на думку людей» і що вона «говорить чесно, як є».
Її коментар лише підлив олії у вогонь: користувачі побачили в цьому зневагу до української аудиторії, завдяки якій Алхім і здобула популярність.
Таке відсторонення від суспільних процесів, особливо у час війни, лише посилює відчуження між блогерами та їхніми підписниками, які очікують не лише розваг, а й людяності та позиції.
Скандал навколо Анни Алхім — це чергове нагадування, що популярність і вплив несуть відповідальність.
Бути блогером під час війни — означає не лише створювати контент, а й усвідомлювати вагу своїх дій.
Спроба відмежуватись від політики не працює, коли ворог щодня знищує твою країну. І головне — суспільство більше не сприймає фразу «мені байдуже» як прояв свободи.
У часи боротьби за виживання байдужість — це теж вибір, і він завжди має наслідки. Раніше ми писали про те, що Девід Бекхем отримав лицарський титул.