Ми на InfoOnline зібрали головне про смерть Семена Глузмана — людини, яка ламала мовчання навколо каральної психіатрії і платила за правду свободою. Про втрату повідомили його близькі, інформує Радіо Свобода.
Семен Глузман помер
Семен Глузман помер у Києві 16 лютого, на 80-му році життя. Йому було 79. Родина підтвердила смерть у лікарні після виклику «швидкої».
Публічних деталей про причину смерті наразі мало. Друзі й колеги просять пам’ятати: для нього біографія ніколи не була «посадовим списком». Вона була вибором — і ціною.
Хто такий Семен Глузман
Для багатьох він — не просто лікар. Він — правозахисник, дисидент, політв’язень, а ще президент Асоціації психіатрів України в період, коли галузь вчилася жити без страху. Його знали і в Україні, і в професійних колах за кордоном.
Він говорив різко, інколи незручно. Проте саме так і працює етика. Вона не підлаштовується під кон’юнктуру.
Каральна психіатрія в СРСР: чому Глузман став символом спротиву
Каральна психіатрія — це коли діагноз перетворювали на вирок. А лікарня ставала тюрмою, але без права на захист. Глузман вважав це професійною ганьбою. І тому пішов проти системи тоді, коли мовчати було «безпечніше».
Його ім’я міцно пов’язане зі справою генерала Петра Григоренка. Радянська експертиза оголосила дисидента «хворим». Глузман зробив незалежний висновок: Григоренко психічно здоровий, а «лікування» — репресія.
За що його засудили і як він пережив табори
За незалежну експертизу Глузмана засудили. Він отримав сім років таборів і три роки заслання. Так держава карала не «помилку», а сміливість.
Після звільнення він повернувся до Києва. Спершу працював не за фахом. Однак потім знову зміг займатися психіатрією — і вже в новій країні, яка шукала власні правила.
Нижче — стислий орієнтир по ключових віхах. Це допомагає зрозуміти масштаб, а не «легенду».
| Рік/період | Подія | Чому це важливо |
|---|---|---|
| 1971 | Незалежна експертиза у справі Григоренка | Публічний удар по репресивній «медицині» |
| 1972–1982 | Табори і заслання | Ціна за професійну чесність |
| 1990-ті | Робота в профспільноті, правозахист | Спроба збудувати сучасну психіатрію |
| Пізні роки | Публічні тексти і позиція | Принцип «говорити незручне» |
«У світі стало менше гідності»: як реагують колеги та публічні люди
Новина про смерть Глузмана одразу зібрала сильні реакції. Журналістка Леся Харченко написала:
«У світі стало менше гідності, совісті і іронії».
Депутат Микола Княжицький згадав його прямоту й внутрішню вимогливість:
«Важкий і категоричний характер та легка і чиста совість».
Ці слова пояснюють головне. Глузман не був «зручним авторитетом». Зате він був справжнім.
Що він залишив після себе
Про Глузмана часто говорили як про моральний орієнтир. Але його спадщина конкретна. Він допоміг зробити так, аби психіатрія в Україні не служила страху. І він постійно нагадував: людина важливіша за систему.
Коли з’являться деталі про прощання, їх мають повідомити близькі або профільні інституції. Поки що країна прощається з ним інакше — пам’яттю про вчинок, який не скасовує час. Раніше ми писали про підозру для Галущенка.