Інцидент у Санкт-Петербурзі 16 листопада, коли група прорежимних активістів напала на польського посла Кшиштофа Краєвського, викликав гостру реакцію Варшави та поставив питання про безпеку дипломатів у Росії. Подія одразу переросла зі звичайного пікету в політичний скандал, який продовжує обговорювати міжнародна преса, повідомляє InfoOnline за даними Суспільне Новини.
Що сталося 16 листопада: деталі нападу на польського посла
За даними польських та російських медіа, посол Краєвський вирушив до Санкт-Петербурга для зустрічі з польською громадою в межах святкування Дня незалежності Польщі. На шляху до базиліки, де мала відбутися служба, його оточила агресивна група людей із банерами проти Польщі та України.
Активісти кричали антипольські та антиукраїнські гасла. Напруга швидко переросла у спроби фізичного нападу. Окремі учасники намагалися вдарити дипломата, і лише оперативна реакція Служби державної охорони завадила серйозним наслідкам.
Польське МЗС назвало інцидент «найсерйознішим за багато років» у контексті безпеки їхніх дипломатів у РФ.
Хто стояв за нападом: що відомо про «Волонтерську роту»
Російське видання «Агентство» з’ясувало, що нападниками були учасники руху «Волонтерська рота» — структури, яку створила «Молода гвардія Єдиної Росії», молодіжне крило правлячої партії.
Перед тим, як інцидент став публічним, місцевий телеканал «78» назвав те, що сталося, «теплою зустріччю». У сюжеті показали одного з активістів — 21-річного Вадима Ямщикова, який раніше брав участь у пропагандистських форумах та «патриотичних» заходах влади.
Ще одного учасника, 23-річного Олександра Рибакова, пов’язують із діяльністю у Маріуполі та поїздками з гуманітарними вантажами на окуповані території.
Організація неодноразово фігурувала у сюжетах російської пропаганди та отримувала кошти з державних фондів.
Реакція Польщі
19 листопада Варшава викликала повіреного у справах російського посольства, висловивши офіційне обурення. Польська сторона наголосила, що напад на дипломата є неприпустимим, а Москва має забезпечити належний рівень безпеки іноземних представників.
Речник МЗС Мацей Вевір повідомив, що російські представники визнали інцидент «небажаним» та заявили, що таких ситуацій «не повинно бути». Водночас ця заява не містила жодних вибачень чи гарантій.
Паралельно обговорювалися ще дві теми:
- закриття останнього російського консульства в Польщі;
- позиція Варшави щодо демонтажу барельєфів на Катинському кладовищі.
Під час зустрічі польська сторона заявила, що напад має політичний підтекст.
Серія подібних інцидентів
Сам Краєвський зазначив, що це не перший випадок агресії щодо нього поза межами Москви. Раніше у Смоленську та Іркутську групи так званих «активістів» теж вигукували образливі гасла в його бік.
Усі ці інциденти відбувалися в місцях, пов’язаних з пам’ятними подіями для польської громади. Це підсилює припущення, що атаки не є спонтанними, а мають організований характер.
Пропагандистський аспект: як російські медіа подали інцидент
Показовим стало те, що російський телеканал «78» описав напад як «теплу зустріч». Пропагандистський наратив подавав активістів як «обурених громадян», а не як організовану групу, пов’язану з владою.
Такий підхід медіа демонструє, як у Росії працює модель легітимізації агресивних дій проти дипломатів країн, які мають критичну позицію щодо Кремля.
Чому інцидент може мати наслідки: геополітичний контекст
Напад на дипломата — це порушення міжнародного права, що може вплинути на двосторонні відносини. В умовах напруженості через війну РФ проти України подія стає політичним сигналом.
Польща, як один з головних союзників України, неодноразово виступала з жорсткими заявами щодо Росії. Тож напад на її посла може бути сприйнятий як демонстративний жест чи організована провокація.
Інцидент у Санкт-Петербурзі став черговим свідченням того, що ситуація навколо польських дипломатів у Росії залишається напруженою. Атака, здійснена активістами, пов’язаними з владною партією, підкреслила зростання агресивної риторики щодо Польщі та України в російському суспільному просторі.
Польська сторона вимагатиме пояснень, але інцидент уже став частиною ширшого контексту: погіршення стосунків між державами та посилення пропагандистських методів впливу. Ситуація показує, що робота дипломатів у Росії стає дедалі небезпечнішою. Раніше ми писали про скандал із Раміною в Афганістані.