Уявлення про те, що мозок досягає зрілості у підлітковому віці, стрімко відходить у минуле, повідомляє InfoOnline за інформацією nauka.ua. Нова масштабна робота міжнародної команди нейробіологів з США та Великої Британії показала: біологічне дорослішання мозку триває до 32 років, а протягом життя він проходить п’ять чітких «поворотних точок». Вони змінюють спосіб мислення, поведінку та здатність мозку справлятися зі стресом. Висновки, опубліковані в Nature Communications, уже формують нове бачення психічного здоров’я та нейронаук.
Як змінюється мозок у різному віці — дані, які перевернули старі уявлення
Науковці проаналізували понад 4 200 МРТ-сканів людей віком від одного до 90 років. Замість рівномірного розвитку вони виявили п’ять чітких вікових зламів, які по-різному формують мозок.
Перші дев’ять років життя — період, коли мозок активно «відсіює» зайві синаптичні зв’язки. Це природний процес упорядкування нейронних мереж, що дозволяє дитині швидше засвоювати мову, рухові навички та базове мислення.
Після дев’яти років починається масштабна перебудова: мозок переходить у підлітковий режим, а зв’язки між нейронними мережами стають швидшими та стійкішими. Саме тому у віці від 9 до 25 років формуються найважливіші когнітивні здібності — від критичного мислення до емоційної регуляції.
Чому справжня зрілість настає у 32 роки
Близько 32 років настає момент, який дослідники називають «архітектурною стабілізацією». Це не психологічна, а саме біологічна межа, коли мозок завершує масштабне будівництво нейронних мереж і переходить у режим стабільної ефективності. Людина перестає створювати структури мозку, а починає користуватися тим, що вже сформовано.
Цей період триває найдовше. Його пов’язують із появою натренованих навичок планування, розв’язання складних задач, емоційної витримки та стійких патернів поведінки. Науковці вказують, що потужні життєві події — наприклад, батьківство — можуть частково прискорювати перехід у зрілу фазу.
66 і 83 роки: раннє та пізнє старіння мозку
Після 66 років розпочинається спад — але не раптовий, а поступовий. Ефективність передачі сигналів між окремими нейронними мережами зменшується. Це може впливати на швидкість реакції, багатозадачність, здатність концентруватися.
У 83 роки починається пізнє старіння — етап, коли зміни стають помітнішими: слабшає закріплення нової інформації, погіршується оперативна пам’ять та зменшується швидкість обробки сигналів.
Науковці підкреслюють, що ці вікові межі приблизні і можуть зміщуватися в залежності від генетики, середовища, рівня стресу та здоров’я загалом.
Що означає відкриття про 5 фаз розвитку мозку для психічного здоров’я
Це дослідження пояснює ключові закономірності, які довгий час були загадкою для психіатрії та неврології. Наприклад, чому підлітки частіше стикаються з психічними розладами. Період інтенсивного формування зв’язків робить мозок більш вразливим до травм, гормональних змін та зовнішніх стресів.
У старшому віці ситуація зворотна: зниження швидкості передачі сигналів може передувати погіршенню пам’яті, деменції та нейродегенеративним захворюванням. Тепер зрозуміло, чому піки появи цих станів прив’язані саме до фаз у 66 і 83 роки.
Як дослідження змінює нейронауки
Робота стала можливою завдяки вдосконаленому методу дифузійної МРТ, який дозволяє бачити рух молекул води у мозку та відстежувати щільність і структуру нейронних мереж. Такий аналіз дає неймовірно точну картину розвитку мозку не лише в загальних рисах, а й у найдрібніших змінах.
Попередні дослідження, у тому числі й повна карта мозку мишей, підтверджують: мозок не старіє рівномірно. Його життя — це серія різких переходів, які формують поведінку, інтелект і навіть тривалість активного життя.
Дослідження п’яти фаз розвитку мозку показує, що наш інтелект, поведінка та здатність до навчання формуються набагато довше, ніж передбачала традиційна наука. Пік біологічної зрілості припадає приблизно на 32 роки — і це змінює наші уявлення про дорослішання. У 66 починається раннє старіння мозку, а 83 роки стають новою точкою для його пізнього згасання. Це відкриття допомагає зрозуміти природу психічних розладів, механізми старіння та вказує на те, що мозок — значно динамічніший орган, ніж ми звикли думати. Раніше ми писали про лонглист Нацвідбору.