Ми на InfoOnline бачили чимало російських трюків у залі ООН, але цього разу ставка була особливо цинічною. На засіданні Радбезу ООН 24 лютого, присвяченому четвертим роковинам повномасштабної війни, представник РФ Василь Небензя заявив, що він нібито “українець”, а українці й росіяни — “одна нація”, інформує інформація з джерела.
Що саме сказав Небензя
Небензя намагався “підперти” старий кремлівський наратив особистою історією. Він говорив про нібито українське походження батьків. Він також апелював до “козацьких коренів”. І, головне, просував тезу про “спільну національність”.
Це виглядало як спроба підмінити політичну відповідальність родинною легендою. І так створити враження, ніби агресія — “внутрішній конфлікт”. Саме цим такі промови небезпечні.
«Коли дипломат грає походженням, він продає міф. А міф у війні працює як зброя», — каже експерт із стратегічних комунікацій.
Відповідь Мар’яни Беци
Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца відповіла жорстко й по суті. Вона публічно відкинула право Небензі називати себе українцем. І окремо наголосила: Україна не була і не буде “однією нацією” з Росією.
Беца також окреслила базову рамку для міжнародної аудиторії. Україна — вільна європейська держава. Росія — держава, що веде агресію та вчиняє злочини. Ця рамка важлива, бо вона повертає дискусію з емоцій у факти.
«Це був момент, коли Україна не “спростовувала”, а відновлювала реальність», — каже дипломатичний оглядач.
Навіщо Росії “гра в українця” саме на Радбезі ООН
Такі заяви рідко бувають випадковими. Вони працюють одразу на кілька цілей.
По-перше, Росія намагається розмити межу між агресором і жертвою. По-друге, вона прагне подати війну як “спір усередині одного народу”. По-третє, їй потрібно підживлювати тезу, що українська ідентичність — нібито “помилка”.
Усе це — про дезінформацію. І про спробу забрати у України право на суб’єктність.
Що це означає для українців і для міжнародної аудиторії
Ця історія показала одне: у міжнародних залах битва йде не лише за зброю, а й за слова. І коли Росія намагається “вкрасти” українську ідентичність навіть у промові, це сигнал, що вона програє на рівні сенсів.
А для українців це ще один доказ: “одна нація” — не про історію. Це про контроль. І про виправдання насильства. Раніше ми писали про скандальне інтерв’ю Залужного.