Ми на InfoOnline фіксуємо різку ескалацію між Пакистаном і Афганістаном: Ісламабад заявляє про “контрудар”, а таліби — про “відповідь” і наступ на прикордонні пости. Про нову хвилю ударів по Кабулу, Кандагару та прикордонних провінціях інформує інформація з джерела.
Що сталося 27 лютого
У п’ятницю, 27 лютого, Пакистан повідомив про удари по низці афганських цілей. Афганський Талібан заявив, що напередодні почав “масштабні” операції проти пакистанських постів уздовж кордону. Сторони публічно говорять про значні втрати. Ці цифри різняться, тож їх ще перевіряють.
Паралельно пролунала фраза, яка підняла ставки. Міністр оборони Пакистану назвав ситуацію “відкритою війною”. А прем’єр Шехбаз Шаріф заявив, що країна має спроможність “придушити” агресію.
Чому зірвалося “крихке перемир’я”
Восени сторони говорили про припинення вогню. Але реальність трималася на тонкому дроті. І нині він обірвався.
Є дві причини, які звучать постійно.
- Пакистан звинувачує Кабул у тому, що бойовики TTP працюють із баз в Афганістані.
- Талібан відкидає ці звинувачення і каже, що відповідає на пакистанські удари.
Після цього списку ключове: це конфлікт не лише про постріли. Це конфлікт про контроль і вплив.
Корінь напруги
Пакистан і Афганістан мають кордон близько 2600 км. Його називають лінією Дюранда. Її провели британці у 1893 році. Афганістан історично оскаржував легітимність цієї межі.
Цей кордон розрізає громади пуштунів по обидва боки. Тому навіть у “тихі” періоди він не стає порожнім. Його щодня перетинають тисячі людей. Саме так напруга швидко стає побутовою проблемою.
“Проксі”, Індія і дипломатія, яка не встигає за ударами
Ще один шар — геополітика. Пакистан нервово реагує на контакти Кабула з Індією. Афганістан шукає вихід з ізоляції. А Індія хоче важелів у регіоні. Усе це робить будь-яку кризу гучнішою, ніж вона є на карті.
На цьому тлі ООН і низка країн закликають до деескалації. Китай заявляв про стурбованість і просив вирішувати суперечки діалогом. Іран пропонував допомогу як посередник.
Чи справді це “війна”
Слова “відкрита війна” звучать ефектно. Але далі починається математика сил. Пакистан має регулярну армію і ядерний статус. Талібан має інший тип війни: мобільність, кордон, локальні удари. Саме тому найбільший ризик зараз — не фронт “лінія на лінію”. Найбільший ризик — затяжна прикордонна спіраль.
Один із експертів у західних медіа сформулював суть так:
“Удари по держоб’єктах — це сигнал, що Пакистан б’є по режиму, а не лише по бойовиках”.
Що це означає для цивільних і для тих, хто планує поїздки
У таких кризах першим страждає рух людей і товарів. Далі йде страх. А потім — закриті переходи та збиті маршрути. Якщо ви маєте родичів у регіоні або планували подорож, тримайте простий алгоритм.
- перевіряйте статус прикордонних переходів перед виїздом;
- уникайте прикордонних районів без нагальної потреби;
- стежте за офіційними повідомленнями своїх МЗС та місцевих служб.
Після переліку важливо: ситуація може змінитися за години. У таких подіях “учора” швидко старіє. Раніше ми писали про скандальну промову Небензі.