28 листопада стало одним із найгарячіших днів української політики у 2025 році, пише InfoOnline за даними Украінформ. Зранку детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. У відомствах підтвердили, що слідчі дії санкціоновані судом і проводяться в межах розслідування, не розкриваючи деталей справи.
Деталі звільнення Єрмака
Увечері Володимир Зеленський записав звернення, в якому оголосив про «перезавантаження» Офісу Президента і повідомив, що Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Президент подякував йому за роботу на переговорному треку, але наголосив: зараз Україні потрібна «внутрішня сила» та відсутність будь-яких сумнівів чи спекуляцій.
І майже одразу на сайті глави держави з’явився указ №868/2025 про звільнення Єрмака з посади керівника Офісу Президента України.
Чому звільнили Єрмака: офіційна версія Зеленського
У своєму зверненні Зеленський говорив дуже обережно. Формальною причиною став акцент на «внутрішній силі» держави в момент, коли Україна заходить у критичну фазу мирних переговорів із США та союзниками.
Президент підкреслив кілька моментів:
- країна не може дозволити собі внутрішні скандали на тлі війни;
- будь-які підозри щодо ключових людей на Банковій б’ють по довірі суспільства й партнерів;
- переговорний процес має лишатися максимально чистим політично й репутаційно.
Таким чином «за що Зеленський звільнив Єрмака» в офіційній логіці виглядає так: не за доведений злочин, а за необхідність зняти політичну напругу й уникнути ситуації, коли керівник ОП одночасно є і переговорником, і фігурантом дуже гучної історії в інформаційному полі.
За що Зеленський звільнив Єрмака: роль обшуків НАБУ і «справи Міндіча»
Формально Єрмаку не повідомили про підозру, НАБУ й САП лише підтвердили факт обшуків.
Але вони відбулися на тлі розслідування так званої «справи Міндіча» або «справи Мідас» — масштабної корупційної схеми в енергетиці, пов’язаній з «Енергоатомом», де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч.
У публічному просторі саме з цією історією з’явилися:
- «плівки Міндіча» з обговоренням корупційних схем в енергетиці;
- згадка персонажа з псевдонімом «Алі-Баба», якого опозиційні політики, зокрема Ярослав Железняк, публічно ототожнювали з Андрієм Єрмаком, наголошуючи на його близькості до Міндіча;
- вимоги опозиції («Європейська солідарність», частина «Голосу») негайно звільнити Єрмака та інших фігурантів історії.
Сам Єрмак послідовно заперечував будь-яку причетність до схем, заявляв про повну готовність співпрацювати зі слідством і наголошував на необхідності «об’єктивного розслідування без політичного впливу». Про «гігантський тиск» він говорив, зокрема, в інтерв’ю The Atlantic, яке цитували міжнародні медіа.
Тож у відповідь на запитання «чому звільнили Єрмака» можна сказати: юридично його статус поки що не змінився, але політична ціна скандалу стала занадто високою — як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Єрмак відставка і мирні переговори: дипломатія під великим тиском
Андрій Єрмак був не просто бюрократичним менеджером Банкової. Він очолював переговорну групу України в процесі, ініційованому США, щодо мирного плану і майбутньої архітектури безпеки для нашої країни.
Призначення Єрмака керівником делегації після появи «плівок Міндіча» багато хто сприйняв як сигнал: попри скандал, президент йому довіряє. Сам Єрмак говорив, що це має стати «відповіддю на всі запитання», адже очолювати переговори, які впливають на долю країни, могла лише людина з повною довірою глави держави.
Після його відставки Зеленський заявив, що на наступні раунди переговорів до США поїдуть начальник Генштабу, представники МЗС, секретар РНБО та розвідки.
Це означає, що Україна переходить до більш колективної моделі представництва, де персональний фактор керівника ОП вже не буде в центрі уваги.
Як Захід і опозиція читають Єрмак звільнення
Європейська комісія публічно підтримала дії антикорупційних органів, наголосивши, що обшуки та розслідування — це сигнал: НАБУ і САП реально працюють, а не існують лише на папері. Для Брюсселя важливо, щоб справи дійшли до логічного завершення, а не зупинилися на гучних заголовках.
В Україні ж опозиція зустріла обшуки та відставку Єрмака як підтвердження своїх давніх вимог. Політики з «Європейської солідарності» та «Голосу» ще до 28 листопада публічно заявляли, що керівник ОП має піти, посилаючись на рейтингові опитування, де більшість респондентів підтримували його відставку і вважали можливу причетність до корупції.
Водночас усередині «Слуги народу» ситуація була менш однозначною. Частина депутатів, за даними ЗМІ, також виступала за відставку, але президент до останнього часу тримав Єрмака поруч, аргументуючи це його роллю у переговорах та міжнародних контактах.
Єрмак відставка: що далі з Офісом Президента
Зеленський заявив про «перезавантаження» Офісу Президента й анонсував консультації щодо нового керівника.
Формально йдеться про зміну лише однієї посади, але для української політики це набагато більше. Глава ОП останні роки був не тільки радником, а й фактичним менеджером значної частини внутрішньої та зовнішньої політики.
Тепер Банкова має знайти людину, яка одночасно:
- буде прийнятною для західних партнерів;
- не матиме «шлейфу» корупційних підозр;
- зможе втримати керованість системи на тлі війни;
- не стане для президента джерелом додаткових репутаційних ризиків.
Хто саме очолить Офіс, поки невідомо. Але вже зрозуміло, що будь-який новий керівник працюватиме в умовах значно більшої уваги суспільства до прозорості рішень, ніж це було у перші роки президентства Зеленського.
Що означає ця відставка для антикорупційної системи
Історія з обшуками і відставкою Єрмака стає тестом не лише для Банкової, а й для всієї антикорупційної архітектури. НАБУ та САП продемонстрували, що готові заходити навіть до найближчого оточення президента, якщо цього вимагає розслідування.
Далі важливо кілька речей: чи дійде справа до підозр і суду, якщо будуть достатні докази і чи залишаться НАБУ і САП незалежними на практиці, а не тільки за законами; чи перетвориться відставка Єрмака на «крапку» у темі «справи Міндіча», чи, навпаки, стане її початком на вищому політичному рівні.
Якщо ці розслідування доведуть до кінця без вибірковості, це може стати найкращим аргументом України перед партнерами: антикорупційні інституції працюють навіть тоді, коли зачіпають тих, хто «недоторканий» політично. Якщо ж усе завершиться на рівні обшуків та гучних заяв, довіра до системи буде підірвана.
Відставка Андрія Єрмака — це не просто зміна прізвища в шапці Офісу Президента. Це дзеркало для всієї української політики у воєнний час. Раніше ми писали детальніше про операцію “Мідас”.